Сергій Дем’янович народився 26 червня 1975 року. Навчався у Лановецькій ЗОШ №1. Останні роки жив і працював у Києві. Коли розпочалася повномасштабна війна росії проти України, разом з колегами пішов до столичного військкомату та записався добровольцем у лави Збройних Сил України. Ворожа куля обірвала життя Сергія на 47-му році, забрала в батьків єдиного сина, а в доньки Каріни, якій сьогодні виповнилося 18 років — батька.
Віддати шану і повагу вірному синові своєї Батьківщини Сергію Васюку на центральній площі міста зібралися сотні земляків, родичів, друзів. Поминальну панахиду за невинно убієнним воїном очолив благочинний Лановецького благочиння о.Ігор Шаринський у співслужінні з 13 священниками.
— Сьогодні плаче духовенство, батьки, плаче українська земля, що приймає тіла наших захисників, але небо приймає їхні душі у свої воїнства, — зазначив о.Ігор. — Українські воїни виконують найбільшу заповідь, що дав Господь, віддавши життя за наших дітей і за нас. Сергій не сховався, не відкупився, не виїхав, а пішов захищати свою землю від ворога, що воює з пологовими і дитячими будинками, мирним населенням і там показує свій героїзм, катує і вбиває людей. Наші воїни кують нову історію України і ми повинні їх пам’ятати завжди, молитися за убієнних і тих, хто на передовій звільняють міста і села від ворога.
Під час проповіді благочинного над площею закружляли лелеки, наче проводячи в останню путь українського воїна.
Важко було стримувати сльози згорьованій матері, яка подякувала усім, хто у важку хвилину підтримав і допоміг, прийшов ушанувати пам’ять її єдиного сина.
Світлі спогади про вихованця несе класна керівничка Сергія Надія Тодосьєва, яка стоячи на колінах перед труною учня ділилася ними з присутніми:
— Схиляю голову і cтаю на коліна перед Героєм, який віддав життя за Україну, її народ. Адже Господь сказав, що найсвятіше — це віддати своє життя за друзів. А він його віддав за те, щоб ми жили у мирі й спокої. Сергій був моїм хорошим учнем, відзначався сміливістю, хоробрістю і готовністю іти на будь-який подвиг. Він зростав у благочестивій сім’ї, де приділяли велику увагу його вихованню. Спогади про нього гріють душу. Забрали молоде життя московські виродки. Господи, упокій його душу, а батькам дай силу нести той важкий хрест і облегши їхні страждання. Герої не вмирають, вони переходять у вічність. Царства Тобі небесного, Сергію, і нехай Божа благодать святою росою зійде над Твоєю доброю душею.
Прощаючись зі своїм земляком, ланівчани встелили труну жовто-блакитними квітами і своїми слізьми.
Поховають Сергія у рідних Ланівцях. Похоронна процесія розпочнеться 6 квітня о 10 год. у будинку спочилого, після цього хресним ходом тіло Героя провадитимуть у Святопокровський храм і на цвинтар.
Вічна пам’ять Герою.
Олеся МЕЛЬНИЧУК.
