icon clock03.02.2022
icon eye174
ЛАНОВЕЧЧИНА

Як зустрічали зимові свята наші краяни

  Новорічно-різдвяні святкування в Україні особливі. Тож їх чекають усі з нетерпінням. Цікаво можна святкувати як у місті, так і в селі. Але головне тут — не стільки локація, як люди, з якими тобі комфортно, і настрій, з яким ти готуєшся до зустрічі нового року чи Різдва Христового. Хтось може собі дозволити відпочинок у курортних місцях, а комусь і в рідній чи батьківській оселі затишно та приємно. Хтось вірить у диво, очікує й отримує, а хтось давно вже не вірить у дива, але все одно чекає…

  Але ось і по святах уже. Та спогади залишаються у пам’яті надовго.

  Як зазвичай проводять свята частина наших краян — читайте у нашому дописі.

  Ангеліна хотіла зустріти новий рік у Тернополі в колі друзів, але через певні обставини зустрічала у Ланівцях біля головної ялинки міста, яку вперше встановили у зооботанічному саду. Коли куранти пробивали 00:00 годину, дівчина була разом з хлопцем. «Ми були тільки двоє, і нікого більше нам не потрібно», — усміхаючись, каже Ангеліна. Хоча потім зізнається, що компанії для святкування не знайшлося.

  Різдво Христове Ангеліна провела з рідними та близькими. Чимало родичів завітало до них у гості. Всі сиділи за великим сімейним столом, пригощалися смачними стравами, які приготували мама з бабцею. Після застілля колядували та щедрували. Ходила також у сільський будинок культури на дискотеку. Зізнається, що давно хотіла піти у клуб, адже відкривають його лише на такі великі свята, тож з усмішкою каже: «Нарешті дочекалася, не могла пропустити». Ще ділиться, що разом із сестрою, хлопцем та знайомим їздили в Тернопіль у ТРЦ «Подоляни». Відвідали каток та боулінг, відпочивали в барі. Загалом, її січень був насиченим. Планує ще багато різних поїздок після свят.

  Діма зізнається, що зимових свят чекав більще всього на світі, адже вчиться у Польщі і мав можливість лише зараз приїхати до рідної домівки. Усі свята провів вдома з батьками, братом та бабцею. Каже, що цього йому більше аніж достатньо, тому що скучив за ними і не хотів міняти на гульки з друзями. Зізнається, що це Різдво було особливо теплим та домашнім, бо на столі були смачні страви, приготовлені його матусею, про які він мріяв далеко від дому.

  Відвідав хлопець також сільський «Дім молитви». Провів весело час у колі місцевої молоді за чашкою запашної кави та теплими душевними розмовами про Бога. Каже, це саме те, чого йому не вистачало далеко від рідного дому.

  Наташа новий рік зустріла з найріднішими у сімейному колі. Відповідала за святковий стіл вона: «Цьогоріч обійшлася без традиційного олів’є. Замість нього зробила інший всіма улюблений салат з ананасів». У цій сім’ї є певні традиції, одна з яких — вони завжди 7 січня ходять в гості до батьків. На наступний день їдуть до сестри на Хмельниччину. Традиції хмельничан відрізняються від наших. В нас усі свята молодь ходить колядувати, щедрувати, хлопці посівають, гуртом «водять Маланку», то там такого немає. «В них так не заведено. Для мене це дивно», — каже жінка.

  Наталя новий рік зустрічала з сім’єю і рідною сестрою, її чоловіком та дочкою. Розповідає, що на її подив діти дочекалися нового року і навіть не позасинали. Новорічний стіл прикрасила її фірмова страва — запечена качка з апельсинами та яблуками.

  На Різдво була у батьків в селі. За столом на Святвечір їхня сім’я колядує, і це вже традиція.

  Читачам «Голосу Лановеччини» Наталя бажає миру, злагоди, здоров’я, радості та здійснення всіх мрій.

Спілкувалася Карина БІЛИК, студентка 2 курсу відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна».