Мабуть сільчани пригадують, як ще зовсім недавно обочини при в’їзді в село були зарослі суцільними чагарниками, а сьогодні зліва — встановлено капличку, біля якої ростуть квіти, справа — новий знак «Борщівка», обіч — тризуб із самшиту. Стільки праці сюди вкладено і залучено робочих рук, щоб краяни могли милуватись цією красою. А все розпочалося з того, що вихідці з села, два брати подали ідею щодо каплички і стали головними жертводавцями. Такий задум підтримала й частина борщівлян, долучилася фінансово. Разом із місцевими активістами, серед яких були священник о.Сергій Сіверський та лісник Роман Гродський, розчистили територію, встановили фігуру Матері Божої. Вдячний Михайло місцевому аграрію Осипу Гасюку за надану техніку, сільчанам, які допомогли і коштами, і фізичною працею.
Встановлення знака при в’їзді в село — ініціатива старости. Пригадує, як більше двох десятків років тому на металевій конструкції з назвою колгоспу, з друзями написали «Hollywood» і це не могло не привертати увагу. Згодом табличку демонтували. Неподалік вирішили встановити новий знак. Щоб придбати його, потрібно було затратити 40 тис.грн, тож місцеві умільці змайстрували самотужки, здешевивши собівартість у кілька разів. Сьогодні кожен, хто в’їжджає в Борщівку, мимоволі звертає увагу на позитивні зміни, які тут відбулися.
Взявся староста і за благоустрій центру села. Спочатку почав розчищати бордюри, що роками були занамулені й про існування яких уже давно забули. На допомогу прийшли місцеві активісти, які допомогли їх «відшукати», розкопати, вивезти землю, побілити. Також вдалося розчистити доріжки за клубом, які більше 15 років були в занедбаному стані, а люди ходили вже клумбою.
Горобина — своєрідна візитівка Борщівки вже більше тридцяти років. З часом горобиновий рай потребував оновлення. Підтримали хороший задум старости сільчани. За зібрані кошти придбали близько 200 саджанців і разом з вчителями та учнями висадили їх. А ще — втілив одну зі своїх юнацьких мрій — на новорічно-різдвяні свята гірляндами (150 м) прикрасив клуб.
Ініціатива старости, без підтримки громади, залишається лише ініціативою. Якби не кістяк молоді, які завжди підтримували будь-які починання і фінансово, і фізичною працею, жодних змін у Борщівці не відбулося б. Завжди умів людей згуртувати і сам не цурався роботи. На жаль, його очікування не виправдались, вони суттєво розходилися з реальністю. Підтримка людей, які висловили йому кредит довіри, залишилась лише на словах, а на плечах групки активістів і голому ентузіазмі далеко не заїдеш. Про фінансову допомогу від керівництва громади він взагалі волів би не говорити. Її просто немає. Все, що зроблено у Борщівці протягом півроку — за ініціативи та кошти небайдужих борщівлян.
Сьогодні Михайло Маковський повернувся до звичної роботи, знову поїхав на заробітки. Залишилось ще безліч нереалізованих задумів. Однак, на все свій час. Можливо колись вони таки будуть втілені в життя. А перед від’їздом зробив краянам своєрідний подарунок — встановив біля автобусної зупинки гламурний смітничок у вигляді джентльмена з капелюшком, де написано «дякую».
Олеся МЕЛЬНИЧУК.
Фото Надії ТРОФИМЧУК.
