Коли вже п’яніти —
то тільки од вольної волі!
Коли вже схилятись —
то тільки до правди гуртом!
(С.Лисий)
Серед когорти відомих уродженців Лановеччини, які залишили вагомий слід в історії рідного краю і, навіть проживаючи за межами району, все життя залишаються його патріотами — Степан Гнатович Лисий. Зірка його життя зійшла «у колисці вербовій, виколисаній ланами, в сповитку і пісень, і скрипок» 4 червня 1940 року у селі Вербовець, яке завжди у його пам’яті та серці. Неповторна природа волинського краю, глибоке історичне коріння, формування високих морально-етичних, духовних загальнолюдських основ у патріотичному родинному середовищі, спрагле бажання знань проявилися талантом і рясно вродили словом.
Степан Лисий став відомим журналістом, письменником. А трудовий шлях розпочинався з праці інженера далеко від дому після Кременецького лісотехнікуму, де випробував себе й у газетній справі. Повернувшись на Лановеччину, організовує місцеве радіомовлення, яке з того часу інформує мешканців району про всі події, зміни, проблеми, досягнення. Далі було навчання в Києві і успішна журналістська праця в Тернополі — не тільки як літописця краю у редакціях, але й керівника облтелерадіокомітету, комітету по охороні державних таємниць у пресі. З-під виточеного пера Степана Гнатовича вийшло чимало глибоких публіцистичних, аналітичних матеріалів, нарисів, а ще народжувалася поезія. Твори друкувалися у багатьох газетах, журналах, альманахах — республіканських і тодішніх всесоюзних, були відзначені преміями, лауреатством.
Але повністю заполонила його життя літературна діяльність після виходу, як прийнято говорити, на заслужений відпочинок. Перша збірка поезій «Дим золотого перетину» вийшла з друку у 2004 р., а згодом читачі отримали книги «Байдина стріла», «Паралелі аріїв», «Трой-зілля», «Ой ти, гора», «Розвіяні над океанами», його твори зайняли належне місце і в районному альманасі «Лан-2». Шанувальники творчості С.Г.Лисого мали можливість бути присутніми на презентації видань і в його рідному Вербівці, і в нашій районній книгозбірні. Поетичний дар у спадок отримала і його дочка Зоряна Замкова. Високоінтелектуальна поезія, душевні роздуми-спогади про земляків-вербівчан, глибокі дослідження родинних коренів залишають незабутнє враження.
А скільки чудових статей С.Г.Лисого ми мали можливість прочитати на шпальтах «Голосу Лановеччини». Він дуже уважно слідкує за інформацією в різних ЗМІ про події в районі, рідному селі і радіє за досягнення. Саме тому просвітяни його рідного краю, журналісти-радійники й газетярі, громадськість щиро шанують і поважають Степана Гнатовича за патріотизм, високий професіоналізм, підтримку та щиру пораду. І з нагоди поважного 80-ліття надсилаємо шановному ювілярові сердечні вітання й щирі побажання довгої і погідної осені життя, міцно триматися, незгодам не піддаватися; добра і злагоди в родині, втіхи від дітей та онуків, сонячного кожного дня і, звичайно, нових поезій та роздумів! Нехай повага щирих друзів і Господня любов зажди будуть з Вами!
З великою повагою — члени районної організації ВУТ «Просвіта» ім.Т.Шевченка, працівники радіо та часопису «Голос Лановеччини», ветерани журналістики.
