За багаторічну вагому просвітницьку діяльність, “За жертовність і любов до України” щира патріотка, активний громадський діяч, ветеран педагогічної праці, поважна вербівчанка Євгенія Іванівна Новосад нагороджена медаллю митрополита Київського і всієї України Епіфанія. Відзнаку вручив капелан о.Андрій.
У творчій родині вербівчан 25 серпня відбулося велелюдне мистецьке свято. Свято, яке зібрало зіркову інтелігенцію вихідців з села, котрі прославляли його далеко за межами рідного краю і які сьогодні множать його славу своєю працею у різних галузях. Привід для творчої зустрічі – якнайкращий: презентація книжок талановитих землячок – філолога Євгенії Новосад “Вербовий цвіт” та її учениці – також педагогині Ніни Долинської “До Тебе, о Боже, єдина надія”.
Хвалебні оди, що звучали на адресу активної творчої довгожительки, заслужено підкреслювали повноту суцвіття “Вербового цвіту” – титанічної праці майстрині слова, патріотки та краєзнавиці п.Євгенії. Усі, хто мав змогу ознайомитися зі змістом цієї книжки, не приховували свого захоплення авторкою, котра, до речі, цьогоріч зустріла свою 91 весну. Наполегливості, завзяття, світлої думки Євгенії Іванівні не позичати: вона зуміла дати життя і випустити в світ не одне своє творчо-краєзнавче надбання. Вона залишається берегинею історії села, як зауважив директор школи Руслан Герасимчук, завжди в курсі всіх подій, усім цікавиться, все знає. Це надзвичайна життєлюбка, що співає свою життєву пісню добрими справами, з любов’ю до людей і всього, що її оточує. Навіть, готуючись до нинішньої презентації, особисто пекла пляцки гостям!
Просвітянську скриню Лановеччини своїм своєрідним виданням – збіркою віршів та пісень духовної тематики “До Тебе, о Боже, єдина надія” поповнила Ніна Долинська, в минулому – вчитель біології. До слова, непросту долю цієї вербівчанки та її шлях до поезії описує у своїй історичній епопеї її класний керівник Євгенія Новосад. “Читаючи її поетичні рядки, я побачила, відчула, що в цій книжці сконцентровано: і глибини слова Божого, і безмежна людська любов, і невимовна душевна мука за втратами найдорожчого, і сердечний біль пережитого, і пекучий жаль неминучості, і, нарешті – вдячність за все Творцю. А це вже ознака істинного християнина, яким керує Дух святий”, – пише Євгенія Іванівна.
Щирість винуватиць творчої зустрічі, і сама зустріч – це заряд позитиву та енергії на подальше подвижництво. А багато теплих, вдячних слів, цікавих спогадів, приємних подарунків, пісень і музики на святі – ознака небайдужості і спраглості спілкування. Село неначе ожило. Зацвіло!
Автор: Наталя ГАМЕРА,
голова районного об’єднання ВУТ “Просвіта” ім.Т.Шевченка.
Фото Леоніда БАРВІНСЬКОГО.
