«Дякую», – тихо дитина сказала,
Частку цукерочки мамі віддала,
Тата відразу вона пригостила,
Рештки цукерки собі залишила.
Тут же щасливо дитя усміхнулося –
«Дякую» двічі до нього вернулось.
«Дякую, мамо, і дякую, тату,
Бо ж ви навчили людей поважати!
За доброту і за вашу любов
Дякую, дякую, дякую знов!»
Автор: Людмила ПРОЦЮК-ЩЕРБАТЮК.
