Настане час – і піде все в архів.
Уламки долі винесе на сушу.
Життя – спокута не своїх гріхів…
Ліна Костенко.
Топова тема сьогоднішніх бурхливих обговорень народом – це пандемія коронавірусної хвороби. Все – і правда з офіційних джерел, і вигадки, і жарти, фейки – активно шириться мережею Інтернет. А, відповідно, поряд із цим усім, море коментарів. Так іноді сверблять пальці відповісти “мудрим” диванним експертам на їхні зухвалі пости, які, здебільшого, в панічній агонії. Однак стримує мене «коронна» настанова Марка Твена: “Ніколи не сперечайтеся з ідіотами. Ви опуститеся до їхнього рівня, де вони вас задавлять своїм досвідом”. Мушу прислухатися до поради. Бо “Я нічого не боюся. Боюся тільки причетності до ідіотів” – це вже смілива Л.Костенко промовляє у моїй свідомості. Цій геніальній жінці 19 березня виповнилося 90 років! А скільки мудрості накопичила! Лиш би осягнути все, нею написане! Хай буде нам здоровою усі свої весни, даровані їй Богом, а все нею сказане щоб було нами ПОЧУТО!
Ми ж з Тобою, дорогий читачу, не призупиняємо діалогу ні за яких обставин. Лише підкоригуємо роботу колективу для дистанційної форми, а щодня в редакції чергуватиме працівник. Єдине: просимо дотримуватися правил санітарної поведінки під час оголошеного карантину. Коронавірус сам ходити здатності не має – ми всі можемо бути носіями інфекції. Тож утримайтесь від вештання вулицями та по різних інстанціях без нагальної потреби. Нинішні піші маршрути можуть бути лише до продуктового магазину та аптеки, а ще в банк. До речі, оскільки кіоск торгпреси закрито на карантин, газету «Голос Лановеччини» можна буде придбати на пошті, в магазинах «Обрій» (в районі гумової фабрики) та «Студія м’яса» (колишній млин). І не забуваймо, що продавці – також люди, поважаймо їхню працю в умовах карантину, будьмо ввічливими, дотримуймося правил дистанції та особистої гігієни. Не «дихати в потилицю», чхати в маску чи паперову хустинку (але з ознаками ГРВІ не виходьте з дому!) і протирати руки антисептиком – це прояв турботи про себе і ближнього, а не банальний знак невихованості!
Як показали журналістські рейди в основних торгових точках Ланівців, хвиля масового затарення продуктами і речами першої необхідності, засобами гігієни та ліками минула. З полиць «змітали» крупи, борошно, цукор, олію, інші продукти, але порожні стелажі наступного дня власники магазинів поповнювали свіжим товаром. Упродовж останніх декількох днів «скаче» курс іноземної валюти, трохи подорожчало все. А на індивідуальні захисні маски в аптеках винахідливі підприємці підняли ціну в рази! Мабуть, в курсі, що антимонопольний комітет «боїться» інфекції, а народ хоч і обурюється здорожчанню, проте купує.
Місцева влада прийняла рішення заборонити проведення масових заходів, вуличну торгівлю, а роботу продовольчих магазинів здійснювати не довше 22 год; заклади громадського харчування припинили роботу (дозволено доставку їжі); закриті торгові точки промислових та будівельних товарів, надання послуг салонів краси тощо; у церквах обмежують проведення масових богослужінь; у приміщеннях, де знаходяться люди, а також у транспорті проводять регулярну дезінфекцію. До речі, автобусне і залізничне сполучення не здійснюється. Як карантин – то карантин!
У Ланівцях ситуація із захворюваністю на грип та ГРВІ стабільна, інфекційних хворих нема.
В нашій державі галузь охорони здоров’я сама вкрай потребує реанімації. Мало того, що порятунок пацієнтів давно перетворили на приватний бізнес (в тандемі з фармацевтичними компаніями, і це не таємниця!), то ще й малограмотне чиновництво з купленими дипломами взялося за написання й голосування реформаторських законів. А якщо до цього доплюсувати «якби ви вчились так, як треба» (студенти у вишах), а ще брак «менеджерської хватки» у керівництва, то маємо нинішню ситуацію в медицині. Зокрема, й на Лановеччині також.
Багато жорстоких, агресивних, байдужих, зневірених, прискіпливих, лінивих сучасників мають нині неосяжне «поле для дебатів» – це фейсбук. І маніпуляція їхніх недалекоглядних думок відбувається свідомо й несвідомо. Але треба правильно користуватися благами цивілізації, а не банально «ритися в смітнику словоблуду». Мабуть, не прийшов ще час для усвідомлення…
Доволі влучними я побачила слова у вірші молодої поетеси Ілони Ельтек про сьогоднішню ситуацію в країні, який вона написала 15 березня:
А, може, час вже скинути корони
і дати час – планеті і собі
вернутися в комфортні серцю зони
і вийти антитілом… із юрби.
А, може, час... нарешті зняти маски,
вдягнувши лиш медичну, захисну,
змінити біль, образи, гнів на ласку,
зустріти наодинці… цю Весну.
А, може, час не тільки мити руки –
відмити бруд і накипи… з думок.
По-різному... проводить Бог науку.
Планета стихла... ма́буть, йде урок!
Мабу́ть, вже час і Богу помолитись
у тиші – не "онлайн" і не "офлайн",
не вчора і не завтра – зараз Жити,
торкнутися причастям Святих Тайн.
І, може, в час – коли часу́ замало...
нарешті світ прокинеться зі сну...
"зі страхом й вірою..." ідемо далі...
Дай, Боже, нам... ще Часу... на Весну…
Тож будьмо здорові. Бережімо себе. Може, збережемо й Україну!
І завершу своє писання словами Ліни Костенко: “Господи, пробач мені моє зухвальство, що я сподіваюсь бути почутою!”…
Наталя ГАМЕРА.
