Оксана Довгалюк — сімейний лікар Лановецького міського центру первинної медико-санітарної допомоги. У 2005 році закінчила з відзнакою Луганський державний медуніверситет і вже 15 років працює терапевтом. Коли розпочалася деклараційна кампанія, вона одна із перших медиків в районі набрала пацієнтів (1954 особи), які уклали з нею договір, як із сімейним лікарем. Це, здебільшого, люди працездатного віку.
Із початком оголошення карантину в районі працює медична мобільна бригада міського центру ПМСД. Оксана Довгалюк — лікар мобільної бригади. Разом із медсестрою Оксаною Степанушко вони проводять забір зразків біоматеріалу в людей з ознаками вірусного захворювання чи контактних осіб, а також у тих, хто йде на планову госпіталізацію. У тандемі з медиками відповідально працює водій автомобіля первинки Петро Демчук.
Ще з початку карантину, коли на Лановеччині не спостерігали масового захворювання і не було в достатній кількості швидких тестів та пробірок для ПЛР діагностики, медики мобільної бригади проводили забір раз у тиждень. Нині ж, під час спалаху інфекції, роблять це у понеділок, середу і п’ятницю (а цього тижня ще й у вівторок — 34 педагогам, які будуть задіяні до участі під час проведення ЗНО). Процедура тестування, яке узгоджується з лікарем-епідеміологом заздалегідь, проходить зазвичай у спеціально встановленому для таких цілей наметі, що знаходиться на території районної лікарні. Але в окремих випадках доводиться виїжджати й до людей додому. Загалом, як зізнається лікарка, вони провели забір аналізів у 434 осіб. Усім необхідним для цього забезпечені в достатній кількості, про що дбає головний лікар міського ЦПМСД Людмила Рудніцька.
Як правило, люди з розумінням сталяться до процедури забору аналізів на визначення наявності захворювання на Covid-19. Проте, як каже лікар, трапляються непоодинокі випадки, коли відмовляються від тестування контактні особи, ведуть себе по-хамськи, не дотримуються правил самоізоляції та умов карантину. Неприємно, коли доводиться вислуховувати безпідставні звинувачення неадекватних людей. Багато негативу на адресу медиків шириться у соцмережах. Через це й неохоче погоджуються на розмову з журналістом (Оксана Степанівна у тому числі), аби не провокувати армію активних коментаторів на нову хвилю песимістичних емоцій. Воно, кажуть, легко говорити, якщо з тим не стикаєшся. Легше, нібито, і проблему вирішувати, якщо вона тебе не стосується безпосередньо…
Як сімейний лікар, О.Довгалюк щодня приймає пацієнтів у робочому кабінеті, проводить чимало консультацій по телефону, виписує рецепти за програмою “доступні ліки”, відвідує хворих вдома. Багато часу, як зізнається, займає робота з документами. А робочий день (зокрема у день забору) розпочинає о 7 годині. Одягають з медсестрою захисні костюми, маски, щитки, рукавиці та з 7:30 ранку і до 9 год проводять забір аналізів для ПЛР діагностики в обласній вірусологічній лабораторії. А далі — скидають удушливу “амуніцію”, переодягаються і знову… нові люди, нові скарги, нові проблеми, нові надії на одужання…
— Чи втомлюється медик? — перепитує запитання журналіста. — А як ви думаєте? Люди ж не з радістю приходять, а з бідою, сподіваючись на допомогу. Наче й звикаєш до специфіки своєї професії, але всеодно чужий біль пропускаєш через себе, переживаєш, шукаєш можливі шляхи дієвого лікування для кожного окремого випадку. Як себе захистити від хвороб? — Найкращі медикаменти — це здоровий спосіб життя, збалансоване харчування й обов’язково — позитивний настрій! Що побажати людям? — Здоров’я, терпіння, взаєморозуміння, віри, надії, любові!
Терпіння, любові, завжди 36 і 6 нашим рятівникам!
Усім здоров’я!
Наталя ГАМЕРА.
