Більше двох років тривав ремонт у терапевтичному відділенні райлікарні. Приміщення не впізнати. Сьогодні тут на лікуванні уже перебуває тридцять пацієнтів. Завідує терапією кваліфікований лікар Ігор Дмитрук.
Дещо про реформу медицини і як вона впливає на роботу лановецької районної лікарні, а також про труднощі під час ремонту старої терапії, як її по-народному називають, – в розмові з головним лікарем медзакладу Омеляном Миколайовичем ГУЛЬКОМ.
– Що стосується реформування, то переживаємо важкий період. До нового звикати непросто, проте можливо, якщо ця новизна запроваджується поступово та має достатнє базове підгрунтя. У нас же його немає. Тому й іти в ногу з часом складно. Але робимо перші кроки, дотримуючись нових правил. Лікарня уже називається Комунальне некомерційне підприємство «Лановецька центральна районна лікарня». Отримали ліцензію на використання наркотичних середників, прекурсорів і інших препаратів. Це досить була копітка робота, яку очолював мій заступник з лікувальної роботи Олег Богатюк. Багато підготовлено документів, спеціально обладнано приміщення, на що витрачено 20 тис.грн. У процесі – виготовлення ліцензії на медичну практику. Це також дуже складний процес. Залишається укласти договір з національною службою здоров’я. І працювати в нових умовах.
На мою думку, основний «бич» реформи – це створення госпітальних округів, створення лікарень інтенсивного лікування, і я там не бачу місця для нашої лікарні. Це говорить про те, що вона буде реформованою. Якщо сьогодні у нас повнопрофільне медичне обслуговування, то чи залишиться так і надалі – під питанням. Приміром, умовою повноцінного функціонування пологового відділення буде наявність 400 пологів у рік. У нас зараз близько 100 пологів, хоча років сорок тому було 400 і більше пологів. Така ж ситуація й з хірургічною службою. Ще відкрито про це мова не ведеться, але й тут скорочення можливе. Залишаться терапевтичні ліжка, дитячі, інфекційні, можливо, неврологічні. І то, кажуть, що якщо лікарня не має комп’ютерного томографа, то такий заклад не має права лікувати інсульти. А де вони подінуться? Люди ж масово хворіють.
Я хочу, щоб наша лікарня була й ефективно діяла, бо вона людям потрібна. Скажімо, нині на 115 зареєстрованих ліжках лежить 119 чоловік. Це про що свідчить?.. Мене також хвилює доля працівників, які сьогодні чомусь в нерівних умовах щодо оплати праці в порівнянні з деякими працівниками інших галузей. Щороку у нас брак коштів на зарплату, на утримання лікарні, на медикаменти, енергоносії, сучасне обладнання. Це неабияк позначається на якості надання послуг. А субвенцію з державного бюджету надають на кількість населення. Звісно, цих коштів вистачає на зарплату, але не буде вже на лабораторію, на рентгенкабінет, на харчування, розхідні матеріали та ін. На неповний грудень не вистачає на зарплату. А це – немало-небагато – 1 млн 400 тис.грн (місячний фонд 1,6 млн грн).
Я розумію, що збереження закладу і його розвиток та робота в сучасних умовах залежать і від мене, як керівника, і від колективу – як він працюватиме. Можливо, не все ми можемо, бо трапляються різні випадки, але якість лікувального процесу повинна бути високою. А також умови в лікарні.
З таким підходом до фінансування з боку держави та місцевих органів влади, ми не можемо забезпечити комфортне перебування хворих. Вже три роки не отримуємо коштів на утримання лікарні від Борсуківської ОТГ (добре, що хоч субвенцію почали нам повертати), боргує Лановецька ОТГ, районна рада виплачує поступово. Хто б там що не говорив, а територіальна реформа не принесла особливого позитиву. Чимало суперечок, звинувачень, несправедливий поділ, а звідси – й розподіл коштів. Є, безперечно, й позитивні моменти децентралізації, що спонукають до ефективнішої праці медиків.
Шкода, що свого часу лікарня втратила шанс отримати цифровий флюорограф, який обіцяв генеральний директор ПАП «Агропродсервіс» І.Чайківський. Ціна питання була – лише декілька місяців, щоб вони змогли вивезти свиней з міста. Тому, через людську амбітність, район не отримав сучасної техніки, а після ліквідації маточника в Ланівцях онкохворих (як аргументували протестувальники) чомусь не зменшилося. На жаль.
Дякувати Богові, завдяки власним зусиллям та значній підтримці благодійників потрохи оновлюємо приміщення. Нещодавно осучаснили стару терапію. Ініціативу ремонту підтримав на той час голова РДА Юліан Сірант, всіляко сприяючи. Такий надзвичайно масштабний ремонт спочатку не планували, бо не було з чого розігнатися, але як взялися за ліквідацію грибка на стінах, що добирався аж до хірургії, то мусіли ліквідувати і причину його виникнення. В певний період я навіть злякався такого об’єму робіт: чи осилимо – без проекту, без достатніх коштів, без особливої підтримки й відповідного досвіду та з «букетом» інших проблем і поточної роботи?!. Найперше працював обслуговуючий персонал лікарні. Для консультації з питань каналізаційно-сантехнічних робіт запросили спеціаліста. За ремонт палати першим взявся Я.Вигонний, потім дві палати власними силами і коштом ремонтувала міська рада, до цієї ініціативи приєдналися працівники райдержадміністрації, податкової, земельного відділу, казначейства, центру зайнятості, Борсуківської ОТГ, споживчого товариства.
Як результат – у відділенні замінили систему електропостачання та освітлення; здійснили облицювання стін, підлоги, стелі та замінили вікна і двері, водопровідні та каналізаційні мережі; покращили систему опалення приміщення. Багато скептиків не вірили у завершення ремонту, але сьогодні терапія уже приймає на лікування хворих. Перебування тут безкоштовне. Хіба, на прохання пацієнтів, можемо виділяти їм окрему палату на платних умовах. Така практика у лікувальних закладах, як відомо, не нова.
Принагідно висловлюю вдячність за підтримку, фінансову й фізичну допомогу райдержадміністрації, міській раді, районній раді, Борсуківській сільській раді, місцевим аграріям, підприємцям, релігійним організаціям, колективу лікарні та всім небайдужим, хто позитивно долучився до цієї копіткої справи. Завдяки вам, стара терапія запрацювала по-новому. Плануємо також відремонтувати інфекційне відділення. І… боротися за нашу лікарню.
Записала Наталя ГАМЕРА.
