Звичайний аптечний йод дієво допомагає у догляді за рослинами. Він веде боротьбу з борошнистою росою, фітофторозом і гниттям коріння та плодів, вбиваючи різноманітні гриби, віруси та бактерії, адже діє як антисептик, який допомагає рослині дихати та синтезувати білки та амінокислоти. Крім цього, допомагає утворювати зав’язь, бутони та сприяє нормальному розвитку рослин.
Завдяки йодному поливу (на 3 л води — 1 крапля йоду) рослини скоріше сходять та ростуть, зміцнюється їхній імунітет. Розсаду поливайте під коріння одноразово. Будьте обережні, бо розчин — спиртовий, може зробити опік кореневій системі.
Фітофтороз вражає не тільки рослину, а й землю, траву, що росте поруч, та навіть інструменти, якими ви працюєте. Здебільшого хворіють пасльонові культури — картопля, томати. На листі з’являються плями бурого забарвлення, і невдовзі рослина гине. Аби запобігти цьому, через 3 тижні після того, як рослина зійшла, її обприскують йодно-молочним розчином. На відро води додайте 15 крапель йоду та 1 л нежирного молока. Проводити обприскування необхідно тричі, з інтервалом у 14 днів.
Борошниста роса зустрічається на аґрусі, смородині та барбарисі. Також гальмує зростання томатів, огірків, гарбузів. Вражає хризантеми, троянди, півонії та флокси.
Необхідно на 9 л води додати 1 мл йоду, 1 л нежирного молока, 1 столову ложку рідкого мила й обприскувати рослини через кожні 2 дні, поки вони не одужають.
Помідори — популярна городня культура, на вирощування якої витрачається багато сил і часу. Однак хорошого врожаю вдається домогтися не завжди. Своєчасна і правильна підгодівля томатів допоможе виправити ситуацію.
Культивування помідорів, особливо навесні, в період активного розвитку, практично неможливе без підгодівлі. В іншому випадку квіток буде мало, а нечисленна зав’язь стане опадати, що неминуче позначиться на врожайності. Тому відразу після висадки розсади в грунт необхідно починати вносити й добрива.
Фахівці рекомендують використовувати на дачних ділянках спеціальні препарати, які можна придбати в магазинах для городників. Більшість з них безпечні та мають доведену ефективність. Приміром, у період зростання необхідно підгодовувати помідори азотом, який сприяє набору зеленої маси і правильному формуванню кущів. Томати також мають потребу у великій кількості калію, інакше цвітіння не буде рясним і продуктивним, а завдяки фосфору в плодах накопичується необхідна кількість цукру і вуглеводів. Відтак в грунт можна вносити як монопрепарати, так і комплексні мінеральні добрива.
За бажанням можна удобрювати помідорні грядки народними способами. Рекомендують підливати розсаду слабким розчином аптечного йоду (2 краплі препарату на 10 л води). Подібну підгодівлю помідорів можна повторити в період активної бутонізації.
Польовий хвощ росте як бур’ян на будь-якій присадибній ділянці. З нього можна приготувати натуральне добриво, яке допоможе збільшити кількість зав’язей на кущах. Для цього хвощ потрібно зібрати, подрібнити і залити великою кількістю теплої води. Накрити кришкою і поставити бродити на 7 днів. Масу слід періодично перемішувати. Коли розчин буде готовий, його можна використовувати для кореневого підживлення томатів.
Популярним і дешевим джерелом фосфору і калію є звичайний деревний попіл, який легко заготовити са-мостійно. Перед застосуванням попельний порошок слід просіяти і розвести в відстояній або дощовій воді в пропорції 200 г на 10 л. Настояти протягом доби і використовувати для підгодівлі томатів з весни до осені.
Баклажан — найтеплолюбивіший з усіх овочів родини сімейства пасльонових. Для росту і розвитку йому необхідно не менше плюс 25-30 градусів. Рослина боїться різких перепадів температури, серйозно страждає навіть від короткочасних похолодань і дуже вимоглива до вологості повітря і грунту, особливо під час утворення плодів.
Баклажан найкраще вирощувати в теплицях, парниках або навіть в простих укриттях.
Баклажан не просто овоч. Ця рослина — тест для серйозного городника. Поки він не зацвіте, зростає дуже повільно. Та й вегетаційний період у нього тривалий: від сходів до початку плодоношення у скоростиглих сортів проходить 85-100 днів, у пізньостиглих — 130-150. Тому баклажан найкраще вирощувати через розсаду.
Догляд за баклажанами зводиться до грамотного формування, поливу теплою водою й удобрення. Після висаджування у відкритий грунт під кожну рослину вносять по 250-300 мл живильного розчину, а влітку — по 400-500 мл. Відразу після підгодівлі обов’язково поливають.
Баклажан — рослина вологолюбива, тому врожайність багато в чому буде залежати від правильного поливу: 1-2 рази в тиждень цілком достатньо. Якщо ж стоїть спека, доведеться підливати й через день. Після поливів грунт розпушують, не допускаючи утворення кірки. За період вегетації кущі двічі акуратно підгортають — у “синіх” дуже слабо відновлюється коренева система, тож, пошкодивши один корінець, можна втратити всю рослину.
У плівкових теплицях баклажани можуть вирости до 1,5 м, тому без формування не обійтися. На кожній рослині залишаємо по 2-3 сильних стебла, інші видаляємо. Скелетні гілки підв’язуємо до шпалери.
Щоб прискорити дозрівання плодів, верхівку рослин прищипують. У скоростиглих штамбових сортів, що дають не більше 5-8 плодів, кущ формувати не потрібно.
Під час цвітіння з усієї групи квіток залишаємо одну — найсильнішу, а решту без жалю обриваємо, адже з дрібної квітки виросте і невеликий плід. Після утворення 6-8 плодів видаляємо і бічні пагони. Також регулярно позбуваємося пожовклого листя. Щоб плоди зав’язувалися дружніше, рослині потрібний своєрідний струс. Для цього регулярно трусіть шпалеру. Так запилення відбуватиметься якісніше.
Збирають баклажани раз на 6-7 днів, у міру їх дозрівання. Найкраще знімати плоди у фазі технічної стиглості, коли вони відповідають розміру сорту, мають соковиту пружну м’якоть і недорозвинене насіння, легко розрізаються ножем.
Підживлювати огіркову розсаду потрібно з появою першого справжнього листка. До цього, як правило, рослинам вистачає мікроелементів, що знаходяться в субстраті.
Дріжджове підживлення
10 г сухих дріжджів розводимо 3 літрами води, туди ж додаємо 1 столову ложку цукру. Суміш готова до застосування через добу. Добриво вноситься під корінь з розрахунку 5 столових ложок на кожну рослину.
Цибулеве лушпиння
Лушпиння з 5 цибулин необхідно замочити в 1 л води і витримати 3 доби. Вносити підживлення слід після поливу під корінь.
Молочний розчин
Для приготування чудодійного молочного розчину, який не лише підживить, а й захистить огірки від шкідників, потрібно 0,5 літра молочної сироватки і 2 ст.л. нашатирного спирту. Компоненти слід ретельно розмішати, розчинити в 4,5 л відстояної води. Готовим розчином слід щотижня обприскувати рослини з початку періоду плодоношення і до завершення сезону. Найкраще робити це рано-вранці або пізно ввечері.
В цю пору року в цибулі саме формується зелень. Щоб підтримати її розвиток варто внести добрива з великим вмістом азоту. Кращим азотним добривом був і залишається коров’ячий гній. Розбавте його 1/10 з водою і дайте настоятися тиждень в теплому місці. У день підгодівлі цей настій ще раз потрібно розбавити водою в пропорції 1/5. Підживлення готове.
Якщо ж ви використовуєте кінський гній, то розбавляти потрібно 1 до 20. Через тиждень отриману суміш розбавляють в пропорції 1/10.
Пташиний послід також хороший для підгодівлі цибулі, розбавляємо його в воді 1/25, правда, настоювати пташиний послід потрібно довше — близько двох тижнів.
На початку літа для формування головки цибулі слід застосовувати калійні і фосфорні добрива. Попіл є традиційним джерелом калію, фосфору і кальцію. Подрібніть його і розбавте 250 г попелу в відрі води й полийте розчином грядку. Можна зробити ще простіше: акуратно посипте цибулю попелом, а потім рясно полийте, щоб попіл увійшов в грунт.
* Коли будете висаджувати розсаду солодкого перцю в ґрунт, то заглиблювати в жодному разі не потрібно — це не помідори.
* Щоб позбутися листогризучих й ґрунтових шкідників, висадіть у міжрядді розсаду низькорослих рослин, таких як: календула, чорнобривці, коріандр, петрушка та базилік. На цих рослинах, які квітнуть все літо, літає велика кількість комах-запилювачів, вони ж будуть запилювати й перці.
* Розкладіть між рядами перцю шкірки від бананів та яблук — це теж дуже гарна приманка для комах-запилювачів.
* Протягом усього вегетаційного періоду перець потрібно обрізати. Вкоротіть сильно витягнуті гілки й всі бокові відростки нижче від головної розвилки стебла та гілки. Обов’язково видаліть плід перцю, який сформувався у розвилці стебла, бо забере всі поживні речовини.
* Регулярно збирайте врожай перцю, як тільки рослина досягла технічної зрілості. Це спонукає формувати більше нових плодів. Чим частіше знімаєте урожай, тим він стає ряснішим.
