Настали часи… Люди забігали – розбудовують і розбудовують свої “нірки”, щоб нагромаджувати в них всілякий мотлох – про запас. Поділюся з вами своїми роздумами про розкоші.
Мабуть, одразу виникають асоціації – вілли, яхти, діаманти… Для когось, можливо, й так, бо тішать очі, тіло, збурюють кров собі та іншим. Хоча, пам’ятаєте, палиця має два кінці: одних голубить, а інших кінцем лупить – непомітно пронизує мозок власника, повністю вводячи в залежність від речей. З’являються страх, підозра, недовіра, зникає сон, а потім наркотичне бажання забутися, і добре, коли лише в чужих обіймах…
Мені доводилося бачити нещасних, невдоволених життям багатих людей – як то кажуть, їм світ був немилий. Вони ладні були в тій хвилі віддати все своє багатство за здоров’я, силу, молодість, бодай добрий гумор. До речі, так часто буває: коли з’являються великі статки – зникають такі людські цінності, як любов, добро, співчуття, взаєморозуміння, щастя, сім’я…
Про здоров’я вже мовчу, бо гроші його зжирають миттєво. До чого це я… В природі завжди існує баланс. Якщо в одному місці прибуває, то в іншому дірку ту потрібно залатати. З цього приводу цікавий, у психологічному плані, роман «Шагренева шкіра» Оноре де Бальзака. Саме так розраховуються за великі, особливо раптові маєтки – душами, світлом і любов’ю в них. Оптимальний варіант для людини – мати необхідне та потрібне, позаяк потреби у всіх різні.
Ми приходимо у цей світ з різними програмами, з різними зобов’язаннями перед родом, народом, країною. Головне – вибрати правильний шлях, не оступитися, не втратити свою космічну ідентичність. Ніколи не йти проти власного духу, проти законів Всесвіту.
Кожного разу, коли людина оступилась і не розуміє цього, не очищує душу, не просить прощення, вона вбиває саму себе, свій дух.
2
Тому й хворіють люди дивними хворобами, що через років 30-40 щезають самі по собі.
Ми залежні, залежні від вищого розуму, перед яким людство себе поводить безглуздо. Нам дали Землю, а ми її знищуємо, обплутуємо, вбиваємо флоруй фауну, знищуємо Світовий океан. Ми пхаємо свого носа туди, куди не треба, і не робимо необхідного під власним носом.
Людина розучилася насолоджуватися життям, дарувати ласку й любов, опікуватися іншими. Люди перестали себе бачити збоку і т.д. Що це, як не тотальна деградація суспільства? Так, грошей побільшало, але любові та добра нема. Ось вам і баланс, ось вам і природний відбір… Чи ви думаєте, що нас не відбирають?.. А ще, в історичній практиці, дорогоцінності, особливо діаманти, наділені пам’яттю і завжди несуть кров і смерть…
Отож, бійтеся власних бажань, бо вони можуть здійснитися. Колись Нікола Тесла казав, що Землю можна освітити позитивною ментальною енергетикою. Виходить, сконцентрувавши енергію добра і любові, ми змінимо світ, урятуємо від зла. Йдеться про живе в живому.
Дорогі люди, бережіть душі – єдиний ваш скарб, зміцнюйте дух! Щастя, добра, світла, любові всім!
Автор: Валентина ГУМЕНЮК.
