Колись співала, танцювала,
Були і терні на путі.
Тепер хвороба підкувала,
Але щаслива я в житті.
“Бабуся Світлана”, – так називають внуки й правнуки Світлану Павлівну Мельничук, жительку села Синівці. В молодості була красивою, мала чудовий голос. З піснею про тракториста та багатьма іншими виступала в клубах сусідніх сіл та РБК. Також на обласній сцені виконала популярну тоді “Альошу”.
Слова улюбленої композиції стали доленосними: Світлана Павлівна вийшла заміж за тракториста Івана. Дівчина переїхала до його оселі й молодята зажили звичним життям – робота, діти.
Минули роки. Коханий чоловік помер, але троє дітей, одинадцять внуків та двоє правнуків не залишають Світлану Павлівну на самоті. Діти сина Петра живуть поблизу, тож по кілька разів на день приходять до бабусі. Внучки Катерина, Діана, Тетяна, Ірина, за словами односельчан, вдались у бабусю: красиві, співучі, працьовиті. Внуки Андрій та Артем – хороші господарі, а невістку Наталію в сім’ї сприймають як рідну дочку.
Світлана Павлівна каже: “Я багата, я щаслива, бо я не одна. Тому хочеться жити, хоч і хвороби підкрадаються з усіх сторін”.
Отож, дай Боже здоров’я щасливій бабусі та усій її великій родині.
Автор: Галина КУХАРЧУК,
завідувачка клубу с.Синівці.
