Стрімкий творчий злет моєї землячки з містечка Ланівців Валентини Гуменюк (поетичний псевдонім Палома) викликає щире захоплення. Судіть самі: ступивши наполегливим ратаєм на ниву художньої літератури, вже відзначивши полудень віку, вона за п’ять років досягла таких висот, про які інші мріють все життя. А в пані Валентини вони стали реальністю. І найвагоміше свідчення цього – два солідних за обсягом (192 і 260 сторінок) томики поезій, видані в одному з найавторитетніших видавництв «Україн-ський пріоритет» (м. Київ), і престижна Міжнародна літературно-мистецька премія імені Пантелеймона Куліша.
За освітою Валентина Гуменюк економістка-фінансистка. Закінчивши Тернопільський фінансово-економічний інститут (нині – національний економічний університет), працювала в науково-дослідному секторі вишу, обласних планових і комерційних структурах Тернополя. Двадцять років тому виїхала до Іспанії, де знайшла і сімейне щастя. Тут зануртувало джерело її творчості, а ще вона зайнялася громадською роботою. Зокрема, В. Гуменюк стала співініціаторкою створення поетичного товариства «Наше слово» в столиці Іспанії. Працювала над двома випусками однойменного альманаху як літературна редакторка і поетеса (2015 і 2017 рр.)
Її перша збірка поезії «Я з Богом у душі живу» вийшла друком у 2014 році в Тернополі. У 2017 р. – збірка поезії «Мій світ тобі», у 2019-му – «Осінній колаж» (обидві – м. Київ).
Валентина Гуменюк співавторка книжок «Небесна Сотня: Історія нескорених» (Тернопіль, 2015 р.); «Поезія, народжена Жінкою» (Київ, 2015 р.) та десятка інших. Неодноразово друкувалася в журналах «Літературний Тернопіль», «Чорнильна хвиля», альманасі «Лан», в обласних, районних газетах України, зарубіжних періодичних виданнях, виступала на радіо.
Вона дипломантка фестивалю «Українська весна в Барселоні-2017». Авторка текстів пісень, які виконують, зокрема, наші відомі земляки, лауреати численних конкурсів Леся Горлицька і Мар’ян Пуляк.
Передмова директора видавництва «Український пріоритет», знаного поета і прозаїка Володимира Шовкошитного до збірки «Мій світ тобі» має промовисту назву: «Упасти зерням в рідній борозні, або Поезія любові Валентини Гуменюк». У ній він, провівши паралель між творчістю нашої землячки і таких відомих авторів із діаспори, як Іван Багряний, Юрій Шевельов, Євген Маланюк (до речі, в його поемі «П’ята симфонія» йдеться і про Ланівці), Олег Ольжич, Святослав Караванський, зазначив: «Поезія Валентини Гуменюк, про що б вона не писала (а це й філософська, й пейзажна, й громадянська, й духовна, й інтимна лірика, й пісенні тексти) – це в чистому вигляді поезія Любові, і в цьому її найвища цінність. Адже така поезія обеззброює, змушує замислитися над речами сутнісними, непересічними, такій поезії віриш беззастережно. Валентина Гуменюк – поетеса традиційна, в найкращому розумінні традиційності. В її поезіях немає місця «піротехнічним ефектам» чи «пошукам прихованих смислів в галюциногенних зблисках на стіні», адже називаючи любов Любов’ю й відрізняючи її від Кохання, поетеса висловлює найскладніші світоглядні постулати доступною мовою, не намагаючись ускладнити банальщину, напустивши туману в очі читачеві. Ця книжка наскрізь вітальна, кожною сторінкою вона ніби закликає читача насолоджуватися відчуттям повноти екзистенції, бачити життя в усіх його проявах і сприймати цей світ із вдячністю Творцеві, але й з усвідомленням власної відповідальності за його майбутнє.
Запрошую Тебе в мій світ,
В десятки вже прожитих літ
На цій землі солодко-грішній…
Де лиш зі Словом-Світлом втішно,
Коли летить у вись безмежна
Душа – зміцніла й незалежна».
Не менш точна оцінка, яку загалом не дуже щедрий на похвалу письменник дав у післямові до другої книжки нашої землячки. Цьогораз Володимир Шовкошитний не поскупився на теплі слова: «Валентина Гуменюк щедро обдарована Богом. Причому, не лише як поетеса, а й як Людина. Їй дано рідкісний дар: довгий час живучи поза Україною, жити її проблемами, бідами й радістю, нести в собі Україну, як душа наша несе в собі частку Бога – Дух. Валентина не мислить себе без України, хоч і вдячна Іспанії за можливість жити самій і допомагати своїй родині виживати на Батьківщині. А що для пристойного життя доводиться тяжко працювати, то хіба ж злякаєш українку тяжкою працею. Важливо, що для неї заробітчанство не перетворилося на ерзац національної ідеї, що ця жінка знаходить в собі душевні сили не лише всотувати в себе досягнення європейської культури, будь це живопис чи музика, а ще й творити самій. За два роки Валентина Гуменюк видає в «Українському пріоритеті» вже другу збірку поезії. Тож мені як редактору легко побачити динаміку її розвитку – а вона відчутна й вагома. Валентина помітно додала в майстерності віршування, з’явилися поезії з новими для поетеси розмірами й зовнішньою формою, а щодо внутрішнього їх наповнення, то тут достатньо й цілком жіночих емоцій, і зрілих філософських узагальнень, і нутряного непоказного патріотизму, й нарешті щирого захоплення цим диво-вижним світом людей, медуз і Моря…»
Що можна додати до оцінки такого авторитетного Майстра слова. Хіба те, що сім розділів збірки «Осінній колаж» доповнені цікавими графічними ілюстраціями роботи тієї ж Валентини Гуменюк. Вони ніби підтвердження другого крила її таланту, сповнені філософського змісту, як, зрештою, і всі твори цієї авторки. І незмінним залишається її девіз: «Завжди увись! Літають тільки вперті!» Тож віриться, що згадані публікації Валентини Гуменюк аж ніяк не епілог, а тільки пролог до нових книжок, котрі збентежать сотні, тисячі душ читальників, наблизять їх до Творця та примножать їхню любов до України.
Автор: Богдан МЕЛЬНИЧУК.
