Зайшовши на подвір’я до Віктора Шимуди, відразу чути воркотіння, а погляд зосереджується на голубах, що поважно проходжалися у клітці. «Скільки їх?» – запитую в хазяїна. «Близько сотні?» – відповідає… Надає перевагу лише спортивним голубам, тренує їх, возить на різноманітні змагання, вкладає в них свою душу, любов і турботу. За таке піклування Віктор отримує своєрідну винагороду. Його воркуни – багаторазові призери і лідери клубних змагань, а у 2016 році – одна з пар стала переможцем на голубодромі у Львові. Він чи не єдиний в нашій окрузі (Кременецький, Шумський, Лановецький райони), хто розводить і тренує спортивних голубів. Це робить не задля грошей чи слави, просто таке хобі приносить йому задоволення.
Сьогодні Віктор Шимуда – пенсіонер. Вільного часу має вдосталь, тож присвячує його своїм улюбленцям. Прихильність до пернатих проніс крізь усе життя, адже ще будучи у восьмому класі полюбив красенів-воркунів. Починав із пари декоративних голубів, а через деякий час їх уже було близько сотні. Птахи приносили йому позитивні емоції, він міг годинами спостерігати за ними, милуватися під час їхніх обльотів. Батьки не зовсім підтримували синове захоплення, тож як пішов на навчання в Тернопіль, зовсім занехаяли цю справу.
Але Віктор продовжував читати літературу, цікавитися особливостями догляду за пернатими, мав багато друзів-однодумців. І, навіть проживаючи в Тернополі (близько тридцяти років), умудрився розводити і тренувати спортивних голубів (мав на той час 30 штук). Став членом Тернопільської обласної спілки спортивних голубів.
У 2010 році, повернувшись до рідної Передмірки, почав займатися цією справою професійно. Сьогодні у голуб’ятні ентузіаста понад 100 птахів, серед яких – 30 спортсменів, 20 розплодових голубів і більше 50 – молодих. Для них облаштував дві кімнати колишнього хліва. У кожного голуба – власна клітка і підніжка.
Про своїх улюбленців чоловік може говорити годинами: про особливості догляду, харчування, хвороби, щеплення і тренування, участь у змаганнях. Роботи біля птахів справді чимало: щодня підтримує чистоту в голубниках, дбає про фізичну форму своїх спортсменів, збалансоване харчування. То справа дуже серйозна і вимагає неабияких навиків, відповідальності. Для цього перечитує багато тематичної літератури, спілкується зі знавцями цієї справи, слідкує, коли і які щеплення потрібно робити.
Голуби Віктора Шимуди знані в усій Тернопільщині і навіть на Львівщині. Адже декілька років поспіль вони беруть участь в клубних змаганнях і перемагають. У скромній оселі передмірчанина значне місце відведено кубкам, яких уже більше 20-ти, грамотам і нагородам. За сезон голуби-спортсмени мають здійснити 12 льотів, тобто дванадцять неділь поспіль господар везе їх на змагання. Спочатку до Тернополя, де відбувається реєстрація. Потім представники клубу спортивних голубів перевозять пернатих на відстань від 150 до 500 км, звідки вони за світлового дня мають повернутися додому. Фіксується час вильоту і повернення. Переможці – найспритніші, які прилетіли у свої домівки найшвидше.
Аби птахи були завжди в тонусі, потрібно вводити в раціон вітаміни. Секретами годівлі пернатих співрозмовник поділитися не захотів, однак деякі цікавинки все ж розповів. Наприклад, до складу чаю, який потрібен для відновлення сил голуба після змагань, входять звичайнісінькі цукерки-карамельки (на 2 літра води 1 кг солодощів). І ще: зазвичай голубів потрібно годувати тричі на день, однак перед змаганнями, вже починаючи з четверга, кількість прийому їжі потрібно скороти до двох. Чому? Тоді голуб летить додому за харчами якомога швидше.
Пенсіонер зауважує, що розведенням спортивних голубів в Україні займаються лише любителі-ентузіасти, які не уявляють свого життя без пернатих, адже це справа не прибуткова. Окрім того, що витрачаються кошти на утримання птахів, участь у змаганнях теж платна. У Європі голубівництвом займаються цілі родові династії, будують розкішні голуб’ятні, а такий вид занять вважається престижним. І воно передається з покоління в покоління. Для порівняння: якщо титулований спортивний голуб, який має високі нагороди в Україні вартує максимум тисячу євро, то у країнах Євросоюзу його вартість сягає сотні тисяч євро. Багаті європейці не лише утримують їх як віддушину, а за рахунок цих птахів примножують свої статки. Ринок торгівлі там відкритий. В Україні, на жаль, ні.
У неділю Віктор Іванович повезе своїх спортсменів на чергові змагання. Чи принесуть вони нові трофеї своєму господарю – довідаємося згодом, але справжнє задоволення і заряд позитиву він отримає стовідсотково. Тож успіхів тренеру і його пернатій команді!
Автор: Олеся МЕЛЬНИЧУК.
