Традиційно, напередодні Дня місцевого самоврядування, у Тернополі відзначають Премією імені В.Лучаківського кращих містян, які доклали вагомих зусиль до інноваційного, технологічного, наукового, суспільного, громадського, культурного розвитку та формування позитивного іміджу міста. Цьогоріч Премію у номінації «Культурно-мистецькі, наукові та інноваційні досягнення» присвоєно члену Національної спілки письменників України, організатору і координатору фестивалів «Ї» та «Файне місто» Юрію Матевощуку.
Юрій Матевощук народився 25 квітня 1991 року в Ланівцях. Закінчив Лановецьку ЗОШ І-ІІІ ст. № 2 (2008), філологічний факультет ТНПУ ім. В.Гнатюка (2013).
Поет, перекладач, директор Лановецької міської комунальної установи «Культурний центр народного художника України І.С.Марчука», координатор подій у Культурному центрі Єловицьких у Ланівцях, координатор подій у «Книгарні «Є» у Тернополі, керівник та програмний директор «Мистецького фестивалю «Ї», координатор і ведучий сцени «Amphitheatre» на фестивалі «Файне місто».
У минулому – ведучий програм та редактор телеканалу «UA:Тернопіль», інформаційно-розважального шоу «Файний ранок» (2017-2019), головний редактор видав-ництва «Крок» (2012-2017), координатор поетичного конкурсу Dictum (2013-2015), учасник та координатор літературної студії «87» (2008-2013).
Автор збірок поезій «Прототип» (2011), «Метрополь» (2014), «Морфи і морфій» (2017) та «Іній» (2019). Співавтор поетичної збірки «Люди погоди» (2015). Автор перекладів з польської книжок Корнеля Філіповича «Провінційний роман» (2015), Пйотра Черського «Отець відходить» (2018) і Конрада Янчури «Контрабандисти» (2019), п’єси Марти Ґушньовської «А хай то Качка копне!» (2018).
Окремі твори опублікував у антологіях та літературних журналах, зокрема «Відчути небо» (2009), «87. Том 1» (2009), «87. Том 2» (2012), «Говорить Майдан» (2014), «Антології Запорізької толоки» (2015), «Антології «Мистецького фестивалю «Ї» (2015; 2018, 2019), «Листи з України» (2016), «Лан. Том 2» (2017), журналах «ШО», «Літературний Тернопіль», «Золота Пектораль» та ін.
Укладач антологій «87. Том 2» (2012) та «Мистецького фестивалю «Ї» (2015; 2018, 2019).
Лауреат міської премії імені Володимира Лучаківського в номінації «Культурно-мистецькі, наукові та інноваційні досягнення» (2019), обласної літературно-мистецької премії ім.Степана Будного (2015) і премії за найкращу поетичну добірку року від журналу «Літературний Тернопіль» (2017). Переможець фестивалю відеопоезії «Taburetka Art Skin» (2012). Друге місце у Всеукраїнському поетичному конкурсі «Гайвороння» (2014) та друге місце за результатами наради творчої молоді від Національної спілки письменників України (2013).
Член НСПУ з 2014 року.
Як поет був учасником Літературного фестивалю в рамках Форуму видавців у Львові, фестивалів «Київські лаври», Meridian Czernowitz, «Мистецький фестиваль «Ї» (Тернопіль), «Art-Gnosis» (Вінниця), «Запорізька толока», «Кропивницький», «ArtTerytory» (Луцьк), «Вершы на асфальце» (Мінськ, Білорусь), «Український зріз» (Вроцлав, Польща) та ін.
Як видавець та консультант брав участь у ярмарках від Форуму видавців у Львові (2009-2018), «Книжковий Арсенал» (2014-2018), «Запорізька книжкова толока» (2015), «Targi ksiazki» (2015, Краків, Польща), «Targi ksiazki», «Targi ksiazki historyczne» (2018-2019, обидва – Варшава, Польща) та ін.
Як ведучий працював на фестивалях «Файне місто» (Тернопіль), «Гайдафест» (Черкаси), «Кінохвиля» (Тернопіль), «Ternopil Half Marathon», «Чортківський перевал» та ін.
Як журналіст брав участь у програмі обміну та навчання «Open World» (2018, Вашингтон і Канзас Сіті, США).
Як менеджер культури був учасником та слухачем тренінгів «Culture & Creativity» в рамках програми Європейського Союзу і Східного Партнерства (2015-2016, Київ).
Окремі твори перекладені англійською, німецькою, білоруською та польською мовами.
– У якій царині творчої діяльності – письменника, поета, перекладача, журналіста чи працівника культури ти себе найкомфортніше почуваєш і чому?
– Десь 6-7 років тому, працюючи головним редактором у видавництві «Крок», я поставив собі запитання, чим в пріоритеті мені найкраще було б займатися, бо «пасій» для діяльності було багато, але вибрати потрібно було ключову. Ще тоді зрозумів, що організовувати тури письменників, проекти нових книг, модерування та організація презентацій мені приносять більше радості, аніж, наприклад, репрезентація тільки себе як автора, поета. Завжди комфортніше себе почував, коли презентував когось іншого. Це тільки підтвердилось під час навчань програми «Культура і креативність» від Британської ради. А ще я помітив, що в Україні, та й в усьому світі, письменників та загалом митців набагато більше, ніж людей, які можуть їм організувати комфортні умови для репрезентації своїх культурних проектів. Є багато речей, які споконвіків у світі не змінюються – люди далі хочуть «хліба і видовищ». «Хліборобом» я не став, а от забезпечувати видовища вмію, що підтверджують мої проекти на «Мистецькому фестивалі «Ї», фестивалі «Файне місто», «Книгарні «Є», «Кінохвилі» та інших. Культурний центр Єловицьких – це для мене новий виклик. Дуже багато задумів і планів насправді, і якщо вдасться зреалізувати хоча б половину, буде дуже добре.
Тому так, по черзі: менеджер культури, перекладач (бо це, зрештою, робота, яка окрім задоволення приносить добрі грошові гонорари), поет, ведучий і журналіст (з журналістикою можна вважати гештальт закритим – це була дитяча мрія, яка збулася. Але знову ж таки, потрібно було обирати, і я пожертвував професією телеведучого на Суспільному, тому що, вважаю, в інших площинах можу бути більш корисним).
– Юрко, зважаючи на твій послужний список, Лановецька ОТГ виграла своєрідний “джекпот”, відколи тебе (а це цьогорічний вересень) призначили директором Культурного центру народного художника України І.С.Марчука. За цей короткий проміжок часу тут відбулося багато мистецьких заходів. Хто твої однодумці, помічники, партнери, гості, учасники?
– Стосовно «послужного списку», то взагалі на це не зважаю (я ж не Брєжнєв). Просто не живу минулим. Це вчорашній день, а я намагаюся жити навіть не сьогоднішнім, а післязавтрашнім.
Щодо посади в Ланівцях – то є певний дисонанс. Бо багато хто бачив позитивні результати в Культурному центрі Єловицьких, який є структурним підрозділом Культурного центру Марчука. А в пріоритеті у нас на 2020 рік якраз «Марчук». Це буде звучати надто пафосно, але на мою думку, саме Іван Марчук є найбільшим медійним і туристичним маркером для Лановець, громади і району в цілому. І ми просто мусимо, після багатьох затяжних років, відкрити в Ланівцях музей Івана Марчука. Не тільки на папері.
В Ланівцях я не жив постійно попередні 11 років, але повернувшись, бачу дуже велику перспективу. Особливо, в громаді. Складається враження, що в нас інколи не дооцінюють потенціал наших мешканців. Радію, що завжди можна знайти спільну мову серед учасників Молодіжної ради, з якими ми вже встигли зробити декілька добрих проектів і подій, а також, звісно, ввесь апарат міської ради – приємно відчувати підтримку і довіру в усьому – це найголовніше в роботі. З вересня й до сьогодні ми провели справді багато творчих зустрічей, презентацій, показів фільмів і мультиків. Заходи в Єловицьких відбуваються щотижня по декілька разів.
– Які мегакруті проекти плануєш реалізувати найближчим часом?
– У 2020 році будемо лише розвивати та доповнювати програму Культурного центру Єловицьких. А мета – це музей Івана Марчука. Тернопіль я також повністю не залишив, і зазвичай мій робочий день минає в Ланівцях, а вечір у Тернополі, де часто проводжу презентації книг, зустрічі з авторами та допрем’єрні кінопокази українських фільмів у «Сінема Сіті». У травні організовуємо з командою 8-ий «Мистецький фестиваль «Ї», у липні-серпні вже звично буду працювати на сцені «Амфітеатр» на фестивалі «Файне місто». Наприкінці року, ймовірно, знову буду програмним директором кінофестивалю «Кінохвиля». І очікую на затвердження наступного роману для перекладу з польської мови. Але, звісно, абсолютно все розпланувати не вдасться – обов’язково щось піде не за планом.
– Інколи імпровізація не шкодить планам, а навпаки. Я впевнена, що тебе не настрашать жодні мистецькі несподіванки. Бажаю успішних нових проектів, цікавих, креативних ідей і гостей. Нехай здійсню-ються всі твої мрії, а підтримкою залишаються любляча сім’я і вірні друзі.
Спілкувалася Наталя ГАМЕРА.
