Така значима перемога для Михайла вперше і він присвятив її своїй мамі, як того дня святкувала день народження.
За чотири роки, що займається біатлоном, неодноразово брав участь у всеукраїнських змаганнях, однак трішки недотягував до переможного п’єдесталу. Цього разу юнакові повезло бути серед призерів і вибороти срібло.
Біатлоном захоплюється змалку. Пригадує, як разом з батьком з неабияким азартом дивився по телебаченню чемпіонат світу з біатлону і вболівав за українців. Напевно тоді у Михайлика народилася мрія — підкорювати всеукраїнські й світові вершини, а якщо пофортунить — стати чемпіоном світу. Сьогодні ставить перед собою ціль — потрапити в Збірну України. Хлопчина розуміє, що для цього потрібно ще багато працювати, тому навіть на канікулах не байдикує: щодня бігає, підтягується на перекладині, їздить на лижоролерах. Велике значення, на думку Михайла, відіграють тренувальні збори, адже кожен може оцінити власні сили і рівень суперників, тому намагається викластися по-максимуму, щоб стати кращим.
Цілеспрямованим і наполегливим бачить свого вихованця тренер Іван Стецюк. Такі риси, на його думку, відіграють головну роль у спорті. А ще додати трішки досвіду та фортуни і омріяне чемпіонство — лише справа часу.
У біатлоні юнак рівняється на чемпіона світу, тернополянина Дмитра Підручного. Хорошим прикладом для наслідування вважає великокусківчанина Руслана Бригадира і земляка Давида Драбика, за плечима яких є вже певний досвід та чимало перемог. До речі, навесні Руслан подарував Михайлу професійні черевики, у яких члени збірної України виступали на чемпіонатах Європи і світу. Такий подарунок ще більше мотивує до вдалих стартів і нових перемог.
Олеся МЕЛЬНИЧУК.