Лановеччина знову в жалобі. Сьогодні мешканці с.Вишгородок провели в останню дорогу односельчанина, сусіда, друга Сергія Петровського. Наш земляк — справжній патріот. З початку загарбницької війни росії проти України Сергій був на заробітках у Польщі, однак твердо вирішив повернутися і стати на захист Батьківщини. Наприкінці березня пішов служити добровольцем. Патрульний прикордонної служби “Харків” загинув 20 червня внаслідок вогнепального поранення, несумісного з життям, не доживши до свого 37-річчя лише місяць.
Свого єдиного сина з фронту не дочекалась мама, овдовіла молода дружина, не обіймуть батька 3-річний син Мойсей та 7-річна донька Анастасійка, яких любив більше за життя. Задля їхнього світлого і мирного майбутнього пішов на війну. Україна ж втратила вірного сина і відданого захисника.
Про свого односельчанина вишгородчани говорять тільки хороше: був добрим, щирим, любив життя. З раннього дитинства важко працював і знав ціну хліба. Мріяв стати військовим, навіть вступав до військового училища, але щось не склалося. Здобував вищу освіту в україно-польському університеті в Тернополі. Працював на будівельних роботах у Тернополі, ближньому і дальньому зарубіжжі. Хотів, щоб його кровинки були всім забезпечені, зростали патріотами і гордилися батьком, тож намагався стати гідним прикладом для них.
Тіло Героя ланівчани 23 червня зустріли на центральній площі у Ланівцях, а 24 — похоронна процесія пройшла у рідному селі Сергія. Собор священників разом з архієпископом Тернопільським і Кременецьким Нестором та благочинним Лановецького благочиння о.Ігорем Шаринським молилися за упокій душі невинно убієнного солдата. Провести в останню путь та вклонитися подвигу Героя прийшли сотні людей. Вмиваючи труну слізьми, вкриваючи живими квітами і жовто-блакитним прапором, вони назавжди попрощалися з солдатом. Сергія похоронили біля батька, земний шлях якого закінчився два роки тому.
У знак вдячності за виховання сина-патріота військові офіцери передали згорьованій матері національний стяг. Останній похоронний марш у виконанні духового оркестру і військовий залп на честь Героя… Земна дорога воїна закінчилась. Нехай Господь прийме його душу до свого Царства і він стане ангелом-охоронцем для всіх, кого любий і оберігав за життя. Вічна пам’ять і слава Герою.
Олеся МЕЛЬНИЧУК.
