Що трапилося тієї ночі в тій сім’ї і за що син так жорстоко розправивсяз батьком, ніхто достеменно не знає. Але причиною всьому вважають оковиту, адже, зі слів верещаківчан, і батько, і брати частенько зазирали до чарки, в сім’ї неодноразово були сварки й скандали. Сусідка Ірина розповідає, що такого від чоловіка ніхто не чекав:
— Сергій усім допомагав, любив пожартувати, прихильно ставився до людей, був найспокійнішим у сім’ї. Щоправда, любив випити. Сімейство перебивалося тимчасовими підробітками у місцевих мешканців. Постійної роботи не мали. Раніше хлопці їздили на заробітки, але останні роки були вдома.
Того дня Володимир з батьком пішли допомогти сусіду колоти свиню, а Сергій — допомогти односельчанину по господарству. З одними розрахувалися свіжиною, з іншим — алкоголем. Як зазначено на офіційному сайті ГУНП в Тернопільській області, конфлікт між рідними виник під час вечері. Син взяв ніж і вдарив ним батька у груди. За тата заступився інший син, якому нападник ножицями поранив обличчя…
Про батька трьох синів односельці відгукуються здебільшого позитивно. Верещаківчанин з 2003 року залишився з дітьми сам, бо дружина подалася на свою батьківщину в Росію. З того часу ні разу не появлялася в селі. Як міг, так і давав їм раду. Завжди намагався допомогти, підтримати, захищав, коли хто погане про них говорив…
У п’ятницю, 11 лютого, убитого Василя поховали. До організації похорону долучилося все село, зібрали кошти, зробили все, щоб провести покійника в останню путь по-християнськи. На похорон батька і брата приїхали старший син Олександр, сестри Раїса і Лідія.
Тієї ночі закривавленого Володимира швидкою доправили у реанімаційне відділення Лановецької міської лікарні. За словами в.о.головного лікаря Олега Богатюка, стан потерпілого розцінювався як важкий:
— Пацієнт поступив із черепно-мозковою травмою, мав порушення свідомості. Оскільки була підозра на внутрішньомозкову гематому, тому відправили його на КТ і госпіталізацію в нейрохірургічне відділення Тернопільської університетської лікарні в супроводі лікаря-реаніматолога.
Декілька днів у нейрохірургічному відділенні боролися за життя молодого чоловіка (34 роки). У неділю в обідню пору Володимир помер. Похоронили чоловіка на сільському кладовищі поряд з батьком.
Стурбована подіями у Верещаках і староста Лариса Чабан:
— Це горе для родини і трагедія для усього села. Дуже шкода, що так сталося. Сім’я була роботяща, ніхто не думав, що така біда може настигнути. В п’ятницю похоронили батька, а за два дні помер син. Царство небесне покійним.
Ось так один необдуманий крок вартував життя двом рідним людям і поламав долю іншого. Що керувало в той момент нападником — порив гніву, злоба, ненависть, чи, можливо, оковита, яку так часто вживав молодий чоловік?…
Олеся МЕЛЬНИЧУК.
Фото з сайту ГУНП в Тернопільській області.