За інформацією помічниці лікаря-епідеміолога Юлії Резнік, за час пандемії на Лановеччині хворіло 1723 особи (у Лановецькій громаді – 1463, у Борсуківській – 260). Це лише суха статистика тих, у кого відбирали біоматеріал на проведення обстеження методом ПЛР в обласному лабораторному центрі. Тестів ПЛР лише цього року, станом на 26 липня, зроблено 4497. Як повідомив в.о. головного лікаря КНП «Лановецька міська лікарня» Олег Богатюк, пацієнтам з підозрою робили також швидкі тести. Всього госпіталізовано та проліковано 384 хворих з діагнозом Covid-19. Наймолодшому пацієнтові було три місяці, найстаршій, яка пройшла курс лікування в інфекційному відділенні й одужала, – майже 93 роки.
Коронавірусна хвороба забрала життя 16 осіб (12 – з Лановецької громади і 4 – з Борсуківської): наймолодшій жінці було 55 років, найстаршим жінці і чоловікові – 89. Першу смерть зафіксували у вересні 2020 року. До речі, померлих чоловіків і жінок порівну. Летальних випадків, спричинених ковідом, насправді в декілька разів більше. Їх не обліковували з різних причин, але здебільшого тому, що на день смерті результат тесту в хворих був начебто від’ємний.
Коронавірус на Лановеччині вперше зафіксували 18 квітня 2020 року. Після цього дня уже почали активніше тестувати й діагностувати covid-19. Що характерно: у переважної більшості осіб хвороба протікала безсимптомно. І це неабияк насторожувало і тримало в страху ланівчан, бо з екранів телевізорів ширилася інформація про численні захворювання, лікування під апаратами ШВЛ та концентраторами кисню, смерті й незвичні поховання померлих від ковіду. Пропагандисти чудово робили свою справу, сіючи паніку в усьому світі. Не стала винятком і Україна, зокрема й наша маленька Лановеччина, де всі про всіх усе знають.
Першою, у кого діагностували Covid-19, була ланівчанка Тетяна Кравчук. Вона, як зізнається, щороку лікує бронхіт. Так було і навесні 2020-го.
– Відчула традиційне нездужання, – розповідає Тетяна. – Як зазвичай, лікувалася спочатку вдома народними методами. Коли посилився кашель, звернулася до лікарки-інфекціоністки Ольги Іванівни Рижак. Вона не вперше мені допомагає, тож і цього разу призначила лікування. Щоб не лежати в лікарні, я щодня приїжджала з дому власним авто до інфекційного відділення, де підключали крапельницю. Симптомів коронавірусу начебто не було – звичайний бронхіт, як показав рентген. Брали аналізи на швидкий тест. А коли стало краще і потреби в капанні не було, виписали з лікарні, зробивши мазок для обстеження методом ПЛР в обласному лабораторному центрі. Це була передвеликодня субота, 17 квітня. Результат повідомили в неділю. З того дня почалося.
Не фізичний стан Тетяни був важким. Їй, як зізнається жінка, важче було психологічно, адже в той час не озвучували на загал імен хворих. Інформація просочувалася з кола медиків, а плітки розповсюджували професіонали цієї справи. Тож було складно зрозуміти: де вигадка, а де правда.
– Мені телефонували з санстанції, поліції, розпитували, де я могла «підхопити» вірус, з ким зустрічалася, де бувала, – пригадує ланівчанка. – Про мене рясніли дописи і коментарі у соцмережах з припущеннями, що мене начебто заразив якийсь коханець, що приїхав з-за кордону, що я їздила в Почаїв до церкви, що зустрічалася із знайомою з Шумська та інші нісенітниці. Це при тому, що я майже два тижні лікувалася вдома, знайомої в Шумську не маю, паломницею не могла бути, бо не мала навіть сили кудись їхати. Коханця не маю і не потребую, бо люблю свою сім’ю. Казали, що обходила всі магазини в місті. Що найсмішніше – нібито без маски. Такого навіть бути не могло, бо в магазин без маски того часу не пускали. Про мене говорили, ніби я якийсь злочин заподіяла. Навіть не могла собі уявити, наскільки люди можуть бути жорстокими. Пройшло зовсім небагато часу після мого одужання, як діагноз Covid-19 став звичним і вже ніхто нікого не засуджував, всі змирилися і, здавалося, чекали своєї черги. Адже лікарі прогнозували, що ним перехворіє 80% населення.
Ніхто в сім’ї Кравчуків тоді не захворів. Тетяна здавала тест ІФА на визначення антитіл, але за першим разом їх не виявили.
– Вдруге у мене діагностували коронавірус у січні 2021 року, – ділиться пережитим Тетяна. Ми захворіли разом з чоловіком. У доньки, яка з нами живе, результат тесту був від’ємний. У нас обидвох була температура, пропав нюх і смак. Ми звернулися до Ольги Іванівни. З її фаховою допомогою за деякий час здолали вірус, бо я цього разу була більше налякана, аніж першого. Хвороба згодом дала свої наслідки: вплинуло на серце, ритм тиску. Але добре, що хоч хворіли й лікувалися без морального тиску. В «Сінево» потім здали ІФА-тест, що показав наявність імунітету до коронавірусу.
Тетяна та Юрій Кравчуки, на знак вдячності медикам за порятунок, закупили в інфекційне відділення декілька комплектів постільної білизни, подушки, ковдри. Не так давно Юрій разом із синами Тарасом і Нікітою виділили зі своїх сімейних бюджетів кошти, за які адміністрація міської лікарні придбала 15 ноутбуків. Сьогодні вони всі жартома згадують часи «популярності» своєї сім’ї, коли Тетяна першою прийняла удар осуду земляків, а своєрідним щепленням від розповсюдження фейку послужила стаття нашого видання «Коронавірус у Ланівцях: чи є вакцина від нелюдяності».
Нині медики Лановеччини не беруться робити прогнози щодо можливого поширення нових штамів коронавірусу. Але, принаймні, люди готові до розвитку будь-яких подій. Лікарня забезпечена необхідними кисневими апаратами. А чи матиме право лікувати хворих з таким діагнозом за бюджетні кошти – невідомо.
Наталя ГАМЕРА.
