Утримання прибудинкових територій — це компетенція, власне, самих жителів. Приблизно так прописано в Правилах благоустрою, які діють на території громади. Однак, наша людська сутність дуже часто ігнорує будь-які канони і чинить так, як дозволяє внутрішній голос, яке виховання заклали в свідомість батьки, відповідно до обставин, або ж «вмикаючи» режим байдужості та лінощів.
По вулиці Вишнівецькій біля сміттєвого майданчика довший час один за одним мешканці складували гілля дерев і кущів та інші відходи, що не поміщалися в баки. В результаті «виросла» велика гора заввишки до двох метрів. А навпроти — дитячий майданчик, який ніколи не пустує, бо завжди є діти.
І тут головну роль відіграла молодь, яка б безініціативна, на думку окремих людей, вона б не була, адже саме молоді люди скооперувалися і почали наводити лад.
Насамперед звернулися до Лановецького КПпБ з проханням орендувати щепоріз, оскільки ставили собі за мету не просто прибрати непотріб в інше місце чи спалити, а вчинити по-господарськи. Близько десятка чоловіків та жінок завзято взялися прибирати територію. Чого там тільки не було!..
Як зазвичай трапляється у таких випадках, винуватці розростання стихійного сміттєзвалища на території багатоквартирних будинків участі в благоустрої не брали.
З метою мінімізувати можливість нового захаращення, активісти толоки відразу посадили квіти, з надією, що рука кинути гілля на квітник уже не підніметься.
Та де там! Горе-господарі почали складати рештки на іншу сторону від сміттєвого майданчика. Проте завзяті борці за чисте довкілля знову зорганізувалися, зібрали сміття і наново висадили квіти.
Зроблений квітник не є ландшафтним шедевром, яким можна хизуватися і використовувати як привабливу фотозону. Це об’єкт, над яким працювали мешканці одразу чотирьох суміжних будинків.
Як бачимо, наполегливість бере гору над байдужістю. Ініціатори створення краси на місці смітника зізнаються, що роботи у них попереду ще багато. Головне: добилися того, що більше ніхто не захаращує територію. Тепер планують засіяти траву, урізноманітнити квіткові насадження. І, якщо це буде зроблено не однією людиною, а гуртом, то й цінувати працю буде більше людей. А коли добрі справи бачать діти і також долучаються допомагати дорослим, то й самі так чинитимуть у майбутньому.
Насправді це не поодинокий у Ланівцях приклад громадської активності у плані благоустрою. Усвідомлюючи, що «як постелиш, так і спатимеш», сусіди все частіше об’єднуються для створення комфорту та затишку біля своїх будинків. І про це «Голос Лановеччини» обов’язково розповідає.
А на черзі — ще одна благородна ініціатива мешканців Лановецької громади, про яку ми також напишемо.
Наталя ГАМЕРА
