У ставку, що знаходиться на території села Іванківці, розвелося багато риби, але чимало її було уражено інфекційною хворобою, що призводила біоресурси до загибелі. Щоб виловити здорову рибу, орендар Олег Білобровець мав намір спустити став й отримав на це дозвіл у відповідних інстанціях (є наявні документи). Але громада, влаштувавши на початку жовтня 2020 року цілодобове чергування, заблокувала доступ до спускного шлюзу. Люди побоювалися, що дії орендаря призведуть до зниження рівня води в і без того змілілих криницях; більше того — заражена вода потрапить в грунт і до сільських дворів.
Побоювання небезпідставні, адже з питною водою у нашому регіоні поки що великих проблем немає, та вже декілька років поспіль щоразу зменшується рівень води в криницях, міліють річки. Проте питання, який має зв’язок спуск ставка і зникнення води в криницях — потребує детального дослідження. Відомо, що в 2015-2016 роках за словами іванківчан, які підтверджує колишня очільниця сільської ради, а нині діловод Іванковецького старостинського округу Наталя Бачинська, ініціатори спротиву діям орендаря Артур Лалазарян та Василь Огродовий неофіційно займалися утриманням ставка. Тоді ж, щоб виловити рибу, також спускали воду, але вона набиралася порівняно швидко. Було, що два роки поспіль площа ставу стояла без води, але тоді це не впливало на наповненість криниць.
У 2017 р. відбувся конкурс на право оренди гідроспоруд і водного об’єкта, переможцем якого визнано ланівчанина Олега Білобровця (за документами — його дружину Ілону Білобровець, але чоловік виготовив довіреність, що дає йому право приймати від її імені будь-які рішення). Договір оренди майна комунальної власності у 2017 році укладено тимчасовий, оскільки до 2020 року неможливо було виготовити нормативно-грошову оцінку земель водного фонду (ця проблема — загальнодержавна, а неузгодженість у законодавчих актах призводить до подібної колізії на місцевому рівні).
Проте навіть за тимчасовим договором підприємець сплачував орендну плату в розмірі 1 тис. грн за 1 га водного плеса (5616 грн в рік) та 9 тис.грн за оренду гідроспоруд (представив квитанції за 2017 рік — 4500 грн, 2018 та 2019 р.р. — по 9 тис.грн і 5616 грн, у 2020 р. — 9000 грн і 4557 грн). З червня 2020 року між сільською радою та І.Білобровець укладено постійний договір терміном на 10 років. Орендарем виготовлено технічну документацію про нормативно-грошову оцінку земель водного фонду комунальної власності площею 6,5527 га для рибогосподарських потреб. Згідно договору, підприємець сплачує 9000 грн за оренду гідроспоруди (плата залишилася без змін), а за водний об’єкт — 4557 грн (відповідно до встановленої нормативно-грошової оцінки комунального майна).
За словами О.Білобровця, за три роки він вклав 300 тисяч гривень власних коштів, щоб згодом мати прибуток від рибогосподарської діяльності. До того ж, переплачував орендну плату і не претендує на повернення зайво сплачених коштів. Запевняє, що зацікавлений у тому, аби риба не гинула, а ставок був чистим і наповненим водою. Готовий іти на певні поступки громаді села, але не готовий бути співучасником можливої екологічної катастрофи, до якої може призвести протиправна діяльність окремої групи осіб, що перешкоджають його господарській діяльності.
Відтак, О.Білобровець написав заяву у поліцію. Було відкрито декілька кримінальних проваджень, зокрема, на Артура Лалазаряна, Василя Огродового і Максима Саєнка. Орендар також у листопаді 2020 року написав заяву про те, що на період, доки розглядається кримінальне провадження і він та його дружина не можуть розпоряджатися власним майном (рибою) та відсутній доступ до орендованого майна, вони знімають з себе відповідальність за можливу екологічну катастрофу, що може статися на ставу.
У конфліктній ситуації, не займаючи жодної із сторін, спробував розібратися голова Лановецької громади Роман Казновецький. З проблемою ознайомився і новопризначений староста села Іванківці Олександр Дорановський. Під час зустрічі з’ясувалося, що не всі іванківчани підтримують блокаду роботі орендаря водойми. Як це буває нерідко у подібних конфліктах, у кожної із сторін є приховані мотиви для суперечки і відстоювання власної думки.
Восени 2020-го, відтягнувши час до заморозків, люди наполягли на своєму — став орендар не спустив. Проте і рибу не виловив. Навесні 2021-го невідомі особи вдалися до радикального кроку — забетонували водовідвідний колодязь (насправді такі дії, як стверджують досвідчені рибалки із товариства мисливців і рибалок, можуть спричинити загрозу підтоплення).
Наразі триває процес досудового розгляду справи. Судові засідання переносили у зв’язку з відсутністю деяких обвинувачених і свідків (були поза межами України). Марія Саєнко, дружина одного із обвинувачених у справі каже: «О.Білобровець вимагає матеріальної компенсації за ніби то нанесені йому збитки у розмірі 216 тис. грн. Суд має відбутися 7 липня. Якщо він і буває на ставку, то з нами не спілкується. Дозволяють ловити рибу тільки в тому місці, де можна, і до вказаного часу. Ми живемо в селі, де майже в центрі є водойма і хочемо, щоб давали можливість спокійно відпочивати на природі».
Відповідно до умов договору оренди, дозволяється ловити рибу в неділю з 8 до 15 години у спеціально відведеному для цього місці. Правила любительської ловлі, встановлені орендарем, передбачають ловлю карася, плотви та окуня безкоштовно. За короп, білий амур, товстолоб і щуку вагою від 0,5 до 2 кг треба буде заплатити 60 грн/кг.
Насправді сьогодні ці вимоги дещо послаблені. Після громадського спротиву орендар Олег Білобровець, як і обіцяв на зустрічі з селянами за участі міського голови Романа Казновецького та старости Олександра Дорановського, більш лояльно ставиться до відпочиваючих і рибалок. Я була в Іванківцях на ставку після 15 години і спілкувалася з тими, хто рибалив. Риба у тій порі, за їхніми словами, не особливо йшла на гачок, великого улову не було, але охоронець не забороняв ловити. Нещодавно селяни бачили, як від орендаря наче був вилов риби, але в невеликій кількості. Місцеві дітлахи запевняють, що можуть рибалити коли завгодно, і ніхто не свариться. Іноді бачать дохлу рибу (навіть продемонстрували мені на камеру), але зранку її прибирає охоронець ставу.
О.Білобровець, з яким спілкувалася телефоном, сказав, що проводить лікування риби препаратом біовіт, тож не рекомендує вживати її. Про це повідомив жителів села, розмістивши відповідне оголошення. Окрім лікування риби проводить систематичне вапнування ставка з метою знезараження водойми. Тиждень тому замовив людей на вилов риби, але вчергове поніс затрати — риба неохоче йшла, бо став повний. Рівень води, на його думку, піднявся через перекритий стічний колодязь.
«Я не буду ремонтувати дамбу, — говорить орендар. — Викликав комісію, зафіксували протоколом порушення. Мене дивує, що люди в своєму селі самі шкодять екології, а потім шукають винних. Зараз протоку води немає, можуть прогресувати хвороби, а так звані активісти звинувачуватимуть мене, що риба гине». За інформацією О.Білобровця, він подав цивільний позов на гр.Василя Огродового, Артура Лалазаряна та Максима Саєнка на відшкодування матеріальних збитків на суму 130 тис. гривень. Засідання заплановане на 7 липня.
Розібравшись у ситуації, староста села Олександр Дорановський просить сторони бути толерантними, оскільки взаємні образи, впертість та кримінальні дії у даній справі не грають на користь довкілля та водних біоресурсів. Вважає цей конфлікт уже не настільки гарячим, не таким гострим, як на початку, проте не вичерпаним.
Крапку у «рибній справі» має поставити суд.
Наталя ГАМЕРА.
