Голова Тернопільської обласної ради Михайло Головко визнав, що Хресна хода до Почаєва, організована Православною церквою московського патріархату, є провокацію, тобто, релігійною експансією церкви держави-агресора. Згідно рішення ради оборони Тернопільської області, подібні масові заходи наразі заборонені, проте це не зупинило релігійних екстремістів. Ця ворожа структура продовжує пропагувати «рускій мір», тобто, продукує моралізаторські ідеологеми, що покликані витворювати психологічне тло для виправдання чергової загарбницької навали російського імперіалізму.
Кожен свідомий патріот гидує московською блекотою, бо, за настановою Дмитра Донцова, керується вірою в єдино правильну свою національну, а не чужу, інтернаціональну ідею. Аналогічну сентенцію висловив ідеолог українського націоналізму Степан Бандера: «Самобутнє життя і розвій українського народу гармонійно поєднуються з вселюдським поступом як його складова, творча частина». (брошура «Слово до українських націоналістів-революціонерів», 1948).
Сьогодні про цю фундаментальну засаду української державотворчої традиції нагадує абетка активістів громадянської ініціативи «Естафета поколінь»: «Гордись своєю національною приналежністю, бо ти нащадок великого європейського народу, який від світанку цивілізації прокладав шлях до прогресу, культури та духовної досконалості і ніколи, жодного разу, не виступав у ролі агресора чи то колонізатора».
Прикро, що напередодні 80-ї річниці УПА революційні ідеї ідеологів українського націоналізму належно не оцінені владою. Взяти для прикладу ініціативи Степана Бандери, зокрема його стратегію розгортання збройної боротьби ОУН-УПА під час Другої світової війни, яка не лише пригальмувала вивезення українців на примусові роботи до фашистської Німеччини, але й перешкодила масовій депортації жителів Західної України до необжитих просторів Сибіру та Далекого Сходу.
Такою ж ефективною виявилась ідея щодо формування Антибільшовицького блоку поневолених народів. Свою аргументовану позицію з цього приводу Провідник висловив у статті «Фронт поневолених націй» (тижневик «Сурма», Мюнхен, 1950р.), зокрема наголосив на паразитуючій сутності російського імперіалізму: «Повною і найвищою перемогою українського націоналізму буде стан, коли російська імперія перестане існувати і всі народи, нею поневолені, дістануть національно-державну волю. Без того повної перемоги Україна мати не може, або ця перемога буде частковою і сумнівною».
У комуністичного Кремля не знайшлося жодних ідеологічних контраргументів, крім як вдатися до фізичної ліквідації небезпечного опонента. Вбивство Степана Бандери здійснено агентом КГБ Богданом Сташинським 15 жовтня 1959 р. у Мюнхені, із спеціально виготовленого двохдульного пістолета, що вистрілив двома цівками ціаністого калію…
Хочеться вірити, що наростаюча зажерливість кремлівської кліки та численні звірства російської вояччини під час цьогорічного повномасштабного вторгнення в Україну змусять вітчизняних політиків осягнути життєстверджуючу природу ідеології українського націоналізму та покласти її в основу українського державотворення.
Про ймовірність довгоочікуваних прогресивних зрушень сигналізують теперішні ініціативи депутатського корпусу Тернопільської обласної ради: звернення до Верховної Ради з приводу заборони Православної церкви московського патріархату – розсадника «руського міра», а також щодо розірвання договору оренди української святині – Почаївської лаври. У цьому контексті варто пригадати ретроспективу розв’язання цієї болючої проблеми, зокрема аналогічні напрацювання колишнього голови Тернопільської обласної організації Конгресу Українських Націоналістів Івана Гавдиди, за які талановитого педагога, дієвого громадського діяча та перспективного політика було підступно вбито у Києві 30 серпня 2003 року…
А щоб прискорити перехід парафій з московської церкви до Української православної варто задіяти економічні важелі, адже відомо, що за роки незалежності церковні храми цієї чужинецької конфесії будувалися за кошти українського бюджету, на 70-80 % готовності.
Немає сумніву, що у якості сподвижників духовного всеобучу широких верств населення мають виступити священнослужителі Православної Церкви України, а також інших легалізованих конфесій і деномінацій, які здійснюють свою діяльність у відповідності до чинного законодавства та прагнуть гармонізувати життя українського суспільства.
Василь НЕРУЧОК,
голова Лановецької районної організації Конгресу Українських Націоналістів
