Найсвітліші й найрадісніші дні у родинах воїнів Збройних Сил України, коли бачать і спілкуються з ними у час їхніх короткострокових відпусток. А для захисників – це відпочити тілом і душею, набратися сили для продовження боротьби з ворогом.
Андрій Дячук із Юськовець. Разом із дружиною Вікторією втішаються донечкою Полінкою. І заради спокою та щасливого майбутнього своєї кровинки молодий батько пішов добровольцем на війну 11 березня 2022 року. Після підготовки на навчальному полігоні, у складі військового підрозділу 24 ОМБр ім. Короля Данила протистояв російським загарбникам біля Попасної. Тут отримав поранення. Лікувався у Лисичанську, військовому госпіталі Дніпра, у Кропивницькому. Місяць на реабілітації – відпочинок вдома.
Після одужання разом із побратимами витісняв рашистів з території Херсонщини. Надалі «королівський» підрозділ скерували під Бахмут – сюди бригада перебазувалася на початку зими і вела бої протягом семи місяців. У цей період Андрій зламав ногу – довелося знову «перепочивати», після чого зразу повертається до своїх побратимів на бойові позиції. Але в цей час пощастило донечці Полінці – татусь приїхав саме на її день народження — виповнилося доні чотири роки.
Світлину подружжя Дячуків ми зробили в лікарні, коли воїн перевірив стан свого здоров’я і з новими силами, набравшись снаги в рідному домі, мав вирушити туди, де вершиться доля завтрашнього дня України. Ось такий славний, з міцним козацьких духом татусь у маленької Полінки! Ангела-охоронця воїну і повернення з перемогою!
Марія РОМАНЧУК
