У №40 (7751) від 4 жовтня опубліковано допис Богдана Мельничука “Тіпа, короче”, що викликав резонанс серед читачів. Як продовження теми, пропонуємо вам добірку віршів з нотками сатири, що надійшли на електронну пошту редакції від Романа Пастуха.
Корочє
Тепер кохані так
Перемовляються –
Чи грубо любляться,
Чи ніжно лаються:
– Корочє, тіпа, блін,
Теличко ти моя,
Блін, тіпа, як люблю
Тебе, корочє, я!
– Я, тіпа, теж тебе, –
В одвіт вона йому, –
Корочє, блін, люблю,
Як, тіпа, сон – пітьму!
– А завтра, блін, прийдеш,
Корочє, тіпа, знов?
– Аякже, блін, бо в нас,
Корочє, блін, любов!..
Підслухав уночі
Їх мовний викрутас
І у зворотній бік
Помчав щодуху час.
Тіпа
Приїхала до тітки молодої
Племінниця десь років десяти,
Та вже помітно виразна собою,
Аби у хаті трохи помогти.
Як вірна моді, гостя у розмові
Ліпила всюди слово «тіпа», аж
Здалося тітці, сповненій любові
До неї, що це весь її багаж.
Терпіла тітка, скільки сили мала,
А далі різонула, як пила:
– Мене своїм ти «тіпа» замахала,
І я від нього тіпаюсь ціла!
Блін
– Чому ти не вивчив уроку?
– Бо, блін, корочє, гуляв
І, блін, забув, що, корочє,
Урок, тіпа, вивчити мав...
– Чому ж не забув про вечерю?
– Тому, блін, корочє, що міг
Я, тіпа, загнутися в ліжку,
Якби, блін, не хававши, ліг.
