Початкова школа у селі. Здавалося б: як можна організувати цікавий і захоплюючий процес навчання з, приміром, п’ятьма-сімома учнями в класі?
Сьогодні вчителю вже не достатньо бути психологом, новатором і компетентним фахівцем. Він має бути супервайзером, ментором, коучем, тьютором, модератором. Для багатьох це незрозумілі поняття, але педагог, котрий віддається своїй роботі сповна, любить її і щоденно вдосконалює знання самоосвітою, чудово усвідомлює вимоги сучасності та намагається якомога краще підготувати учнів до реалій сьогодення. Для цього сам повинен стати взірцевим у будь-яких професійних навчаннях і здобуттях нового досвіду та знань.
Саме такою є учителька початкових класів із 27-річним стажем роботи у Краснолуцькій філії Лановецького ЗЗСО №2 Людмила Сидорук, яка має звання “старший вчитель”, “вчитель-методист”. У школі сьогодні навчається 30 учнів, в її 4 класі — семеро (було по 6, 10 та 11 у попередніх наборах, має також досвід навчання комплектів). Вона єдина серед педагогів Лановеччини — Лановецької та Борсуківської громад, і серед нечисленних колег в області, хто успішно пройшов сертифікацію.
— Успішне проходження процесу сертифікації посилило потяг до подальшого професійного розвитку, надихнуло рухатись вперед, не зупиняючись на досягнутому, — розповідає Людмила Василівна. — Здолавши усі етапи, з упевненістю можу сказати, що сертифікація — це неоціненний досвід, якого має набувати кожен вчитель, який небайдужий до проблем вітчизняної освіти. Успішний результат надав мені можливість бути «агентом змін» у наступних етапах сертифікації. Я у постійному пошуку чогось нового й цікавого: вебінари, тренінги, дистанційні курси, конкурси, дослідження, проєкти, майстер-класи, відкриті уроки, курси підвищення кваліфікації, опрацювання методичної літератури, олімпіади, поширення свого досвіду (виступи на семінарах, педагогічних радах, районних і обласних методичних об’єднаннях, конференціях, проведення тренінгів, майстер-класів, методоб’єднань, участь у творчій групі), оволодіння інноваційними технологіями. У 2021 році я стала освітнім експертом під час вивчення практичного досвіду учителів, які сертифікуються.
Цю творчу працю, звісно, легше об’єднати в загальні фрази, узагальнити кількість професійних заохочень, але за ними — дійсно копітка робота. А формувати свідомість молодших школярів, що лише з роками дасть свої плоди, це також непросте завдання вчителя початкових класів. Результати такої роботи Людмили Василівни відображені у власному портфоліо, яке вона систематично доповнює, а ще вчителька підготувала збірку віршованих задач, підібрала й систематизувала «Ігри та вправи для розвитку уваги, пам’яті, мислення й уяви школярів на уроках мови», створила портфоліо для учнів, велику кількість мультимедійних презентацій, працює над удосконаленням ігор і вправ для розвитку креативного мислення молодших школярів. Досвід її роботи висвітлюється на сторінках освітніх сайтів, зокрема, «На Урок», «Всеосвіта», освітньому порталі «Урок», всеукраїнському порталі «Початкове навчання», власному блозі, ютуб-каналі.
Креативну, творчу, щиру, життєрадісну вчительку люблять діти, поважають батьки, вона є авторитетною серед колег. Окрім професійних буднів і свят, у неї також багато домашніх обов’язків, з якими ця неймовірно працьовита жінка справляється, даючи усьому лад. У її сім’ї багато років передплачують друковані видання, зокрема і «Голос Лановеччини», люблять читати. Вважають, що освіченість — це не посади, а, передусім, бажання володіти інформацією, сповідувати моральні християнські цінності, виконувати Заповіді Божі й своїм позитивним прикладом виховувати підростаюче покоління. Пані Людмила — турботлива дочка, хороша дружина, мама і бабуся двох онуків. Веде здоровий спосіб життя, займається фітнесом, елементами йоги, дихальної гімнастики, тримає себе у формі й завдяки пробіжкам. Цікавиться комп’ютерними програмами, самостійно опановує та застосовує їх у своїй роботі, глибоко вивчає психологію, практикує певні дослідження у цій науці. Любить подорожувати, але на цю розкіш завжди бракує часу через постійну зайнятість і читання улюбленої літератури.
Роки навчання у початкових класах, які провела Людмила Василівна, краснолучани запам’ятовують і завжди привітно зустрічають свою мудру наставницю. До кожної дитини вона знаходить особливий підхід, враховує індивідуальні особливості, бо знає про них усе. Сільська школа — це як велика родина, і якщо в ній є такі просвітителі на шляху до знань — дітям учитися тут комфортно, і вони потім легко адаптовуються в середовищі старшої школи.
Лише б школи були. І було в них повно учнів!
Наталя ГАМЕРА.
