Українська жінка — це унікальне поєднання ніжності та сили, материнської любові та гніву, кохання та ворожості. В різні часи, в різні епохи жінки вдало демонстрували, що «слабка стать» — це явно не про них. Сьогодення — не виняток. Російсько-українська війна, яка триває ще з 2014 року, яскравий цьому приклад. Жінки не тільки не залишилися в тилу, хоча це і надійна оборона, а відразу вступили на захист країни. Певні бюрократичні моменти не дозволяли їм спочатку піти в бій, хоч як вони цього і прагнули, але «волонтери», «медики», «кухарки», «діловоди» — це ті посади, на які записувалися жінки, а насправді ж були бойовими одиницями. Лановеччина не з чуток знає про таких героїнь. Відтак, ГО «Простір активної та сучасної» протягом майже двох місяців публікували історії цих жінок. Соціальний проєкт «Вона змогла», присвячений 30-річчю Незалежності України, розповів про Галину Кравчук, Ольгу Рижак, Ларису Півоварчук, Наталю Гамеру, Вікторію Герасимюк, Ольгу Рудюк, Марію Романчук, Ірину Березій. Це жінки, які на своїх плечах пронесли біль і сльози, які зуміли акумулювати свої сили та можливості задля порятунку інших, які свою материнську любов дарували не тільки своїм дітям, а й бравим воїнам АТО, які жертвували часом, коштами, власними інтересами задля інших.
Цієї неділі у Культурному центрі Єловицьких вітали героїнь проєкту та демонстрували фільм «Невидимий батальйон» — історія 6-ти жінок-воїнів, які змогли! Захід мав неймовірну енергетику, оскільки «жінка-війна-герой-життя» — такі речі не можуть не пробудити в людині відчуття гордості, шани та вдячності. Тетяна Демчук, Анжела Андрощук — членкині ГО «Простір активної та сучасної», які є авторами та реалізаторами даного проєкту, яким вдалося зібрати, опрацювати та озвучити на загал ці історії. За словами дівчат, значна лепта в проєкті «Вона змогла» належить менторці, експерту з питань гендерної рівності Лесі Стебло, а гостею заходу була учасниця Жіночого Ветеранського руху Катерина Луцик, яка розповіла про свій шлях воїна, роль жінки в суспільстві в цілому, та у війні зокрема.
Напередодні свята захисника та захисниці України, 14 жовтня, вклоняємося низько усім, хто тримає мирне небо над Україною, хто на передовій чи в тилу, зі зброєю в руках чи гуманітарно-просвітницькою місією захищає суверенітет та цілісність країни. Тож дякуємо вам, воїни, що ЗМОГЛИ!
Сніжана КРЕЩУК.
