Лев відпочивав в тіні великого дерева після ситного обіду. До нього наблизився Шакал. Подивився на Лева і несміливо прошепотів:
— Лев! А давай поб’ємося!
Але у відповідь була лише тиша.
Шакал став говорити голосніше:
— Лев! Давай битися! Влаштуємо на цій галявині бій. Ти проти мене! Лев проти Шакала!
Лев на нього й уваги не звернув.
Тоді Шакал пригрозив:
— Давай битися! Інакше, я піду і всім розповім, що ти, Лев, мене злякався.
Лев позіхнув, ліниво потягнувся і промовив:
— І хто тобі повірить?
І додав:
— Навіть якщо про мене хтось подумає, що я когось злякався — це мене не турбує. Хай, навіть боягузом мене назвуть — це все ж куди приємніше, ніж те, що мене будуть зневажати. Зневажати за бійку з якимось там Шакалом.
