Однією з медико-соціальних проблем, з якою людина часто стикається — педикульоз, що виникає внаслідок паразитування комах-вошей. На відміну від цілого ряду захворювань, які людство майже перемогло, педикульоз пройшов крізь віки, а його профілактика залишається актуальною і в сучасному світі.
Не дивлячись на те, що у природі існує до 150 видів вошей, вони є суворо специ-фічними паразитами і паразитують тільки на певних видах тварин. Людина може заразитися педикульозом тільки від інших людей, а не від хворої кішки чи собаки.
В залежності від місця паразитування розрізняють лише три різновиди вошей, які викликають педикульоз у людини — головні, лобкові та платтяні. Головні воші — це комахи сірувато-білого кольору, розміром 2-4 мм. Як правило, існують на волосяній частині голови, але також можуть уражати брови та вії. Платтяні воші нагадують головних, але трохи більші розміром (2-5 мм). Ці воші можуть існувати на тілі людини, в складках одежі та постільній білизні. При зараженні платтяними вошами найбільш часто уражаються місця дотику шкіри зі складками та швами одежі. Лобкова воша — крихітний (всього 1-1,5 мм) жовто-сірий паразит, однак, лобкову вошу можна побачити і неозброєним оком — маленька крупинка в основі волосу. Найбільш часто вона поселяється у волосяних частинах шкіри навколо статевих органів, але іноді може перебувати і під пахвами, на вусах, бороді, бровах та віях.
Середня тривалість життя складає 27-46 днів. Воші є переносниками збудників та-ких захворювань, як висипний та зворот-ній тифи, волинська гарячка та інші.
Передача вошей відбувається, як при безпосередньому контакті з ураженою людиною, так і через речі (білизну, одежу, головні убори, хустинки, рушники, розчіски, іграшки та ін.).
На жаль, на педикульоз можна заразитися практично в будь-якому місці, де можливий тісний контакт однієї людини з іншою: у магазині, громадському транспорті, навіть у басейні. Однак особливо часто з педикульозом стика-ються батьки, чиї діти відвідують дитячі садки, школи, спортивні секції, відправ-ляються у туристичні походи, на відпо-чинок до дитячих таборів та санаторіїв.
Основними проявами педикульозу є:
– сильне свербіння у місці укусу воші;
– маленькі сірувато-голубі плями на шкі-рі;
– розчісування (в результаті їх інфі-кування можуть розвинутися гнійничкові захворювання шкіри);
– наявність гнид (яєць вошей) у волоссі.
Що робити батькам, якщо у дитини виявили педикульоз
– звернутися до лікувально-профілак-тичного закладу або до територіальних відокремлених структурних підрозділів ДУ «Тернопільський обласний лабо-раторний центр МОЗ України» за консультацією;
– iзолювати уражену на педикульоз дитину;
– обробити волосяну частину голови дитини рекомендованим протипеди-кульозним засобом згідно інструкції;
– вимити голову з використанням дитя-чого мила або шампуню. Для хлопчиків можливе підстригання волосся наголо;
– видалити механічним способом (вичесати) загиблих комах та гнид;
– надягати дитині чисту білизну та одяг;
– випрати постільну білизну дитини та її речі окремо від інших, випрасувати їх праскою з парою;
– оглянути, за необхідності, обробити волосся всім членам родини;
– повідомте щодо ситуації сімейному лікарю (медичній сестрі) закладу, який відвідує дитина, для проведення комплексу протипедикульозних заходів;
– повторюйте огляд себе та вашої родини кожного тижня протягом місяця. За необхідності повторюйте обробку педикулоцидами до повної відсутності вошей та гнид.
До основних заходів профілактики педикульозу відносяться:
– дотримання особистої гігієни у побуті, суворе дотримання санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму у до-шкільних дитячих, навчальних закладах, гуртожитках, готелях, перукарнях, квартирах, тощо.
У приміщеннях треба регулярно проводити прибирання, постільну білизну потрібно міняти не рідше одного разу на тиждень з подальшим її кип’ятінням і прасуванням.
У перукарнях недопустиме повторне користування накидками, простирад-лами, гребінцем, машинкою для стрижки волосся без належної обробки.
В свою чергу, до заходів з дотримання вимог особистої гігієни, які спрямовані на попередження педикульозу, відносяться:
– регулярне миття тіла з одночасною зміною натільної та постільної білизни;
– догляд за волоссям (щоденне розчісування);
– систематичне чищення та догляд за верхнім одягом.
У дітей дошкільного віку волосся потріб-но оглядати щодня, звертаючи увагу на скроні, тім’я, потилицю. У дітей старшого віку волосся потрібно оглядати щотижня, особливої уваги потребує світле волосся.
Ніколи не використовуйте чужі розчіски, головні убори та інші особисті речі!
Автор: Галина ВАСЮРИН,
дезінструктор Кременецького ММРВ ДУ «Тернопільський ОЛЦ МОЗ України».
