— Сільськогосподарський сезон-2020 наближається до завершення, настає пора підбивати підсумки роботи. Як живеться аграріям в умовах війни на сході України та в період пандемії?
— Аграрно-промисловий комплекс є основним джерелом надходження валюти в Україну. Але зараз на 15% упало сільське господарство в порівнянні з минулим роком. Через бойові дії на Донеччині й Луганщині земля не обробляється, відповідно, держава не отримала очікуваного валу зернових культур, а центр сільськогосподарського виробництва перенісся на західну Україну. Але часто несприятливі погодні умови негативно впливають на збір зернових. Цього року в агрофірмі “Горинь” на 30% не добрано врожаїв на перших жнивах (горох, пшениця, ячмінь, ріпак). Збір пізніх зернових і зернобобових (соняшник, соя, кукурудза) теж проходить важко, тож хто зна, може й тут не буде чим похвалитися. Відповідно, якщо 30% не добрано врожаю, то на 50% зменшаться й фінансові надходження.
Але, попри все, агрофірма “Горинь” тримається на плаву, не маємо ніяких збоїв у підготовці площ під майбутній урожай-2021. Дасть Бог, посіємо все заплановане, а вже що буде — то на все воля Божа. Робота ж у полі й на фермі пандемію не зупинить, але й не сприятиме розповсюдженню зараження коронавірусом. Труд селянина не можна закрити на карантин. Хліб був, є і буде затребуваний завжди.
Наш підсумок діяльності — два рази в місяць, коли настає час виплати людям авансу й зарплати. Наскільки ефективно спрацювали, чи вдало реалізували продукцію, чи сприяла цьому цінова політика — усе враховуємо.
— Україна — аграрна країна. Чи достатньо дбає про сільгоспвиробника наш уряд? Що найбільше турбує Вас, як досвідченого хлібороба, керівника агрофірми, яка займається і рослинництвом, і тваринництвом?
— Надзвичайно складна ситуація у сфері тваринництва. Збитково займатися і свинарством, і ВРХ. Ось пропрацювали ми десять місяців, і питання: що з цим далі робити? Піднімати ціну переробники не мають можливості, бо купівельна спроможність населення надзвичайно низька, на експорт з тваринництва ми нічого не відправляємо. Єдине, що дає певний дохід, то це молоко.
А загалом, за український агросектор уряд не надто переживає, не відчуваємо ми ніякої державної підтримки і сприяння. Могли б запозичити з-за кордону й запровадити в Україні ефективні методи розвитку і ведення агробізнесу, зняли б нам на половину ПДВ, виділили б дотації. Хоча дивлячись, як кинули медицину, то про які дотації сільгоспвиробникам може бути мова?..
Коли бачиш позитивний результат у своїй роботі, заохочення, розуміння й допомогу з боку уряду, то є прагнення до ще більшого розвитку, розширення потужностей, запровадження сучасних технологій. Але поки що виживаємо, долаємо проблеми самотужки.
Наразі проводиться інвентаризація земель у зв’язку із запровадженням реформи децентралізації. Земля переходить в утворені об’єднані територіальні громади.
— Які вимоги сьогодні до працівників сільського господарства? Чи не маєте кадрового дефіциту? Чи охоче йде молодь на роботу?
— Запитання непросте. В нинішніх умовах кожен рятується самостійно, як уміє. А коли рятується, то які можна ставити вимоги? Наша агрофірма, де задіяно в роботі 347 чоловік, я вважаю, кадрами забезпечена. Але погано, що держава не готує справжніх спеціалістів сільського господарства. Відповідні виші якщо і є, то випускники не настільки вивчені, аби завтра почати працювати. Років п’ять знадобиться, щоб молода людина освоїла тонкощі й специфіку роботи аграрія, усвідомила власну відповідальність і жертовну самовіддачу цій професії. Ще важливо мати любов до землі, а не тільки споживацьке до неї ставлення.
— У третю неділю листопада працівники сільського господарства святкують професійне свято. Що б Ви, Осипе Амброзовичу, побажали друзям-аграріям, колегам з цієї нагоди?
— Здоров’я всім, здоров’я і ще раз здоров’я! Бажаю результатів роботи. Знаю, що 50% нашого доброго самопочуття — це результативна діяльність. Всім успіхів, Божої опіки. Вдячний працівникам агрофірми “Горинь” і ветеранам за сумлінну працю.
— Дякую за розмову. Щиро вітаю Вас, Осипе Амброзовичу, і Ваш колектив зі святом. Щонайкращі побажання також зичу всім хліборобам Лановеччини! Насамперед — здоров’я! Нехай ваші життєві ниви колосяться добром, радістю, любов’ю. Хліба-солі вам в достатку!
Наталя ГАМЕРА.
