На початку цього року побачила світ книжка “В гніздах лелечих кулі димлять…”, авторами якої є ланівчани Василь Неручок та Богдана Політикіна. Це вже друга їхня спільна праця за минулий рік. Перша — збірка “Сонце на долоні”.
До збірки увійшли публіцистичні матеріали антивоєнної тематики: коментарі, репортажі, розслідування (В.Неручок) та актуальна громадсько-політична лірика (Б.Політикіна).
Мистецьку канву збірки підсилюють пісенні тексти Андрія Кузьменка, співзвучні розділи хрестоматійної поеми Олександра Мороза “Безсоння”, громадянська поезія Валентини Гуменюк (література української діаспори) та антивоєнна лірика Наталії Ковальської — поетеси із Горлівки Донецької області.
Автори озвучують проблеми оборонного сектору, інформують про громадську ініціативу “Зупинимо війну разом!”, акцентують увагу на прорахунках внутрішньої політики стосовно виконання соціальних програм, реалізації виборчого права, розвитку громадянського суспільства; ратують за створення структурованої громадської опозиції.
Зі змістом збірки можна ознайомитися у центральній бібліотеці м.Ланівці. Або придбати в авторів.
Перемир'я перемир'ям,
А війна іде.
Гинуть юні, відчайдушні,
Тероризм цвіте.
Позиції укріпляють
І зброю складують,
Про припинення вогню
Ще не метикують.
Для безчесних домовленість
Значення не має.
Їх правило неписане
Мети досягає:
Захопити, загарбати,
Знищити країну,
Залишити після себе
Велику руїну.
Як же бути?
Який вибір зробила держава?
За всяк ціну захиститись --
Святе її право!
Перемовини з бандитом
Вельми небезпечні --
Там не видно ні обличчя,
Ні мудрої речі.
Час Вкраїну рятувати,
Зберегти кордони,
Нехай земля українська
У крові не тоне.
2.06.2014 р.
Територія війни --
Зона вередлива,
Переслідують у ній
Очі особливі:
Очі голоду і смерті,
Холоду і спраги,
Дрібка помочі людської
Врятує від смаги.
Крихти тепла душевного
Боєць потребує,
Слова доброго, як кисню,
В повітрі бракує.
Від природи доброчинці --
Лікарі й капелани,
Заліковують тілесні
І душевні рани.
Бездоріжжям хліб і воду
Несуть сестра й мати:
Милосердні безсилому
Не дають вмирати.
Від голочки і ниточки --
До одягу й зброї,
Іде поміч волонтерська
До передової.
Десь-не-десь вівця паршива
В стаді заведеться --
Скортить "добром" поживитись,
Та воно минеться!..
Є над нами Вищий Суд,
Він все порівняє…
Хай подумає вівця,
Як спастися має?!
Благородство волонтерське --
Дар неоціненний
В час непевний, нетривкий,
У важкий, воєнний!
7.04.2015 р.
Богдана ПОЛІТИКІНА.
