icon clock05.02.2023
icon eye123
Волонтерство

Активні будні волонтерського центру у Ланівцях: розслаблятися ще рано

  Майже рік живемо під тривожним духом московської агресії, щодня відслуховуючи і переглядаючи, здається, неможливі в теперішній час дикунські, варварські дії та вчинки як правителів кривавої держави, армійських командармів, брехливих журналістів-пропагандистів, так і рядових солдатів, які на нашій землі «рятують» свою матушку расєю. І щодня молимося, плачемо, бо втрачаємо таких гідних, молодих і зрілих синів Вітчизни, котрі, захищаючи право своїх батьків, дітей щасливо і вільно жити на рідній землі, віддають найдорожче – своє життя… Тому не маємо права розслаблятися, втрачати надію і віру в те, що ми вистоїмо під натиском ненаситного ворога, що зійде сонце перемоги над нашим зболеним народом. А для цього й надалі робімо все, хто що може, щоб наблизити цей жаданий день!

All-focus

  Щодня до волонтерського центру, що в Будинку культури в Ланівцях, навідується багато людей. Тут постійний рух, бо працівники культури, виконуючи свої функціональні обов’язки, водночас приймають й обслуговують мешканців громади, що приходять за допомогою, передають гуманітарку в села, доповнюють необхідним і ті буси, що вирушають до наших захисників в центральну чи східну Україну. А якщо випадає вільна хвилина, вони приєднуються до «спеціалістів», що виплітають маскувальні сітки. Цей процес постійний. І щодня приступають до роботи наші шановні переселенки – з Каховки, Горлівки, Нової Каховки, Слов’янська, Херсона, знаходячи час між домашніх справ в режимі відключень електроенергії, контактів з рідними, походами в лікарню. А до них час від часу приєднуються і деякі ланівчанки-пенсіонерки чи працівниці ближніх установ, чи на певний час і з сіл, дочікуючи автобусів. Приходили нам на допомогу і школярі з Лановецької школи №1, прибігають діти наших переселенок.

  Виплітання сіток – в певній мірі творча процедура. Весь час змінюються кольори в природі, і доводиться шукати матеріали різних відтінків. Завдячуючи багатьом небайдужим землякам, виготовляли різнокольорові літні, зеленуваті, жовтаво-коричневі осінні, чорні, бо земля в зонах бойових дій цього року довго не покривалася снігом, а також білі сітки. Тепер воїни просять кольору своєї військової форми. Тож вишукуємо такі тканини і в магазинах із секондхендом, складах місцевого Товариства ЧХ, складах одягу. Вдячні також багатьом господиням, які передали до волонтерського центру види використаної постільної білизни, одягу, отримали матеріали і з Лановецької лікарні, раніше – від територіального центру по догляду за одинокими людьми старшого віку. Замовляємо через Інтернет фарбу, а фарбує вечорами тканину Олеся Мельничук. Опанували наші волонтерки і справу виплітання основ для сіток із ниток. Нитки також шукали в онлайн магазинах. Раді, що дуже якісний матеріал передав нам Володимир Івашук разом із готовими сітками. А вже готові захисні вироби забирають воїни, які після короткострокових відпусток повертаються до своїх бригад, волонтери, що виїжджають у фронтову зону, батьки захисників, які відправляють посилками через «Нову пошту».

  У волонтерський центр приносять багато речей, продуктів, які звідси передаємо нашим воїнам. Тетяна Ткачук виплела теплі шкарпетки, які майже всі передали для тих, хто в ці холодні дні на передній лінії оборони. Постійно приносять в БК посудинки – з консервних банок, слоїків, віск, мед, інші матеріали, продукти, які використовує для виготовлення окопних свічок, вітамінних сумішей Богданка Барва, а готові також передає в наш центр. Тут ми зустрічаємо багатьох захисників, їхніх батьків, дружин, спілкуємося з ними і бачимо, як нелегко, але з якою відвагою і несхитним духом відстоюють вони від ненаситного ворога кожен метр української землі. Приємно було чути, що наші земляки також серед тих, хто поїхав до Великобританії, Німеччини опановувати натовську воєнну техніку, яка незабаром має допомогти нам виганяти московську орду, визволяти окуповані ними міста й села. Лютий, за прогнозами, передбачає сильні воєнні зіткнення. Тож не опускаємо рук: просімо в молитвах Господньої підтримки і разом дружно наближаймо нашу перемогу!

Марія РОМАНЧУК