Їх об’єднало прагнення свободи, миру і перемоги. А ще – велике бажання бути корисними тим, хто виборює свободу, наближаючи перемогу і мир Україні.
Ланівчанки Вероніка Луник, Віка Соболевська та Аня Філінюк волонтерити почали влітку 2022-го.
Одинадцятирічна Вероніка та дванадцятирічна Віка спочатку продавали вироби ручної роботи, серед яких великий попит мали патріотичні підвіски в автомобіль, а також браслети, магніти, іграшки. Разом з мамами випікали солодощі і реалізовували їх.
Щоразу удосконалювали своє волонтерство і згодом почали виготовляти свічки з натуральної вощини.
З чотирнадцятирічною Анною ближче здружилися, коли приходили разом з мамами на фасування сухих страв. Бо Людмила Філінюк, Катя Луник і Валя Соболевська є учасницями команди «Козацькі страви для ЗСУ по-лановецьки», а їхні доньки допомагають також вдома сушити овочі.
Аня підтримала ідею Віки і Вероніки та долучилася до виготовлення свічок.
Юні волонтерки, заробляючи кошти, передавали їх на потреби військових у волонтерський центр до Тетяни Демчук, Оксані Жмаці, Валерію Собчуку, а також на придбання необхідних продуктів і тари для виготовлення сухих страв.
Потім запозичили ідею з інтернету та складають «коробочки тепла», які передають волонтерам, безпосередньо самим захисникам власноруч, або надсилають поштою. В коробочки дівчата складають солодощі, каву та чай, мед та цукор, в’язані шкарпетки, які плете бабуся Вероніки, власноруч виготовлені окопні свічки, розпалювачі, обереги, малюнки, а також обігріви для рук та вологі серветки.
Нещодавно юні волонтерки передали п’ять коробочок і 1000 гривень – як офіру на пальне для майбутньої поїздки волонтерів на передову.
Скільки дівчата заробили – не підраховували, бо кожен заробіток одразу передавали або волонтерам, або сім’ям військових, які організовували збори коштів на потреби ЗСУ, або в команду «Козацьких страв».
Рідний дядько Ані – Віктор – на війні з перших днів. Дівчинка старається підтримати його: пише листи, малює малюнки, виготовляє обереги, допомагає плести сітки та фасувати сухі страви.
Дядько Віки – Роман та інші родичі – теж на службі в ЗСУ. А зараз відкритий збір коштів на автомобіль для підрозділу, де служить дядько Вероніки – Ігор Липовенко.
Оксана Стецюк – волонтерка і мама Аніти, з якою дівчата дружать, організувала благодійну лотерею з метою зібрати кошти на машину. Вероніка, Віка та Аня запропонували свої лоти до участі.
Вартість одного номерка – 25 гривень. Карта Стецюк О. Я. 4149 6090 2132 3359
Волонтерство в Україні під час війни – це феномен – незвичайне явище, яке важко збагнути багатьом людям з інших країн світу. Україна сьогодні тримається на таких відданих волелюбних і свідомих патріотах, які або в ЗСУ, або – для ЗСУ. Шкода, що в дітей під час війни дитинство не рожеве і яскраве, насичене радісними подіями і пізнанням своєї країни та світу. Проте маємо надію, що Україна непереможна завдяки, зокрема, і таким завзятим дітям та їхнім батькам.
Наталя ГАМЕРА
