Гроші за коляду сьогодні йдуть на потреби ЗСУ з вірою, що наступне Різдво святкуватимемо у мирній Україні

  Різдвяно-новорічні свята завершилися: Іван Предтеча, за народною приповідкою, забрав свята на плечі. Незважаючи на загрози обстрілів, ракетних атак, українці молилися у храмах, збиралися за святковими столами у Святвечір, передавали воїнам Збройних Сил України традиційні страви, випічку, які вони споживали у вільні від ворожих атак хвилини. Інтернет переповнювали повідомлення, фото і відео з одностайними побажаннями: «Коли зоря зійде, Святвечір надійде, попросимо у Бога швидкої перемоги. Ісусе, молим нині: дай миру Україні!». Так ми всьому світові демонструємо свою незламність.

  У нашому краї колядники, засівальники, прославляючи народження Ісуса Христа, також у новітніх святкових колядках відображали важкий час в долі рідної землі і промовляли: «Здоров’я, злагоди, перемоги і миру!» Святкові заходи, вертепи організовували й проводили працівники культури, освітяни, у Культурному центрі Єловицьких, у сільських клубах, школах, дошкільних закладах. А заколядовані кошти гурти дорослі й дитячі передавали волонтерам для потреб ЗСУ, на які ремонтували й закуповували машини, різне спорядження, медикаменти та інше. У ці дні на вулицях міста і в селах зустрічали наших дорогих захисників, які перебували у короткострокових відпустках на час ротації у підрозділах, запрошували їх на зустрічі, щоб поспілкуватися і подякувати за виконання їхнього важливого громадянського обов’язку.

  Святкова зустріч відбулася і в Клубі активного довголіття. Тема цього зібрання у міській публічній бібліотеці «Різдво Христове – це надія…» Ведучі Світлана Пчола та Богдан Кукуруза нагадали про особливості різдвяно-новорічного циклу, символи свят та їх значення для розвитку духовності, культури. Зазвучали колядки «Ой, радуйся, земле», «Ой, підемо, пане-брате» у виконанні членів гурту БК (керівник Світлана Вегера) і Заслуженого працівника культури Софії Рижевської. Давню колядку «У неділю рано та й до схід сонця…» заспівала Галина Юхимівна Шумило, найповажніша членкиня КАДу.

  Богдан Кукуруза розповів про давні особливості святвечора у його галичанській родині – з трьома короликами у коронах, із соломою на долівці та сіном під святковою скатертиною, з дідухом та кутею, яку треба було добре витовкти, і гречаними голубцями. Починали ходити і з вертепом, де головна особа – цар Ірод, а ще козаки, воїн і пастушки (всіх 6 осіб), що приходили в кожну хату, вітаючись «Добрий вечір, добрі люди…» Вранці вмивалися свяченою водою, в яку кидали копійки. А мати пекла великий калач до свята, яким можна було пів села почастувати. І знову звучала колядка «Ой, на Вкраїні зорі засіяли», яку в різних місцевостях співали по-різному.

  Завітали на засідання Клубу Наталя Миколюк із сином Павликом (вони приїхали із Харкова, поселилися у Краснолуці). Павлик прочитав вірш до свята і разом з мамою подарували присутнім всесвітньо відомий «Щедрик».

  Поетичну частину розпочав Б.Кукуруза віршем «Святвечір в умовах війни», а продовжили Лариса Дідович, Феодосій Рикун, Віолета Барановська.

  Спогади про передріздвяний вечір Лариси Дідович: мама порається, тато – дзвонар, має свої справи. Стіл накривали гаптованою скатертиною, яку мама вишила в тюрмі. Розпочинали з молитви «Отче наш», яку промовляв батько… А пізніше водив доню на дзвіницю і розповідав про особливості мелодій дзвонів. Завершила спомин поезією «Дякую Богу».

  Феодосій Рикун написав коляду «Лине пісня із небес», поезії «На Водохреще», «Мілан», а Віолета Барановська прочитала поезію Ліни Костенко.

  У колядці Богдана Кукурузи «Колядуймо, браття» зазвучало: «Ой, там, на Сході, стоять наші хлопці… Пам’ятаймо, браття, — з нами перемога, з нами – Ангел миру!» .

  Куштували учасники КАДу святкової куті, узвару, тістечок і дружно заспівали: «Ми прибули, господарю, до вашої хати». Побажали: «Хай Ісус, мале дитя, благословить ваше життя. Щоб ви в мирі проживали і горя не знали!»

  Тримаймося разом, розуміймо і діймо дружно, не піддаючись московській брехливій пропаганді, бо доля світу зараз залежить від результатів російсько-української війни! З Божою допомогою і підтримкою народів ми здолаємо підступного ворога. Вірмо, що наступне Різдво будемо святкувати у мирній Україні!

І хто б там що кому не говорив,

А згине зло і правда переможе!

Марія РОМАНЧУК