Коли волонтерство – не просто безкорислива праця. Сюжет другий: чудодійні пігулки волонтерам з аптечки від бойового медика
Завданням волонтерів було доставити п’ять автомобілів на службу в бойові підрозділи. У рейс вирушили власник буса Володимир Басок з напарником Олексієм Жмудем. Вони доставляли на лаветі відремонтовану машинку з підрозділу артилеристів Сергія Іванова. Власник буса Олександр Цимерман разом з Валерієм Собчуком на лаветі везли придбану машинку для бойових медиків, де служить Віктор Гомелюк з Борщівки.
Олександр Бурак разом із Михайлом Березюком везли авто, яке служило на станції швидкої допомоги в Жешуві (Польща). Волонтери поремонтували, пофарбували і вона стала ще одним незамінним залізним воїном у підрозділі Володимира Кондратюка з Нападівки. Велика вдячність Анатолію Прядуну і його друзям з громадської організації в США Together for Ukraine Foundation, які передали кошти на її купівлю.
Роман Гончарук та Ілля Мельничук вирушили в рейс бусом опель віваро, який був призначений для Миколи Мельничука з села Пахиня. Але так склалися обставини, що в день прибуття волонтерів Микола був на бойовому завданні і сказав, щоб машину не залишали без нього. До речі, бусик згодився волонтерам. Про те, як він долав дорогу в Ланівці і що та чому саме він перевозив – про це розповім в наступних сюжетах.
Екіпаж Олександра Матевощука і Віталія Вів’юрка доставляли після ремонту автівку з підрозділу ланівчанина Руслана Кравченка та Олега Нагорного з Буглова.
Тобто, на фронт вирушили п’ять автівок на службу в ЗСУ.
Ще в Ланівцях волонтерські екіпажі розділилися. Олександр Бурак, Михайло Березюк, Олександр Матевощук, Віталій Вів’юрко, Роман Гончарук та Ілля Мельничук рушили маршрутом через Київ, де мали зустрітися із земляками на Харківщині, потім на Донеччині.
Володимир Басок, Олексій Жмудь, Олександр Цимерман, Валерій Собчук та авторка цих рядків поїхали спочатку у напрямку Запоріжжя. Наступного дня – на Донеччину.
Перед Дніпром водії забрали з лавет машинки.
Першим, хто виїхав нам на зустріч, був Віктор Гомелюк. Передавав вдячність усім добрим людям, хто долучився до збору коштів на машинку для виконання завдань медиків. Разом із побратимом потиснули руку й обняли волонтера Валерія Собчука за пророблену роботу в плані купівлі, оформленні документів, перевезенні з кордону в Ланівці та ремонту машини.
Потурбувався і підготував подяки також юним волонтеркам Златі Шумило та Вікусі Карпець, щедрому підприємцю Нікіті Кравчуку, волонтерці Ользі Цісаренко, першокласнику Кості Дубовенку та його батькам за значний донат. А також воїну Ростику Нагорному, котрий втратив ноги на передовій, проходить реабілітацію і мріє впевнено ходити на протезах. Ростик зараз допомагає своїм побратимам, а також слідкує у соцмережах за діяльністю нашої волонтерської команди та запитами військових, на які я відкриваю збори.
До речі, коли Віктор приїжджав у відпустку, то зустрівся з Ростиком у Тернополі.
Креативний і милий сюрприз бойовий медик підготував і мені. Аж похвалюся, бо це було несподівано і, зізнаюся, надзвичайно приємно.
Аптечка з такими пігулками – це саме те, чого потребує волонтер. Цими глюкозками радості, які рекомендовано приймати в будь-якій незрозумілій ситуації, я ділюся з друзями. Вже тричі заповняла вміст аптечки новими препаратами. Оскільки все, що отримую з фронту від військових, я збираю для музею, то і цей подаруночок також займе там своє місце серед шевронів, прапорів, трофеїв та інших експонатів. Потроху збирається «добро». Лиш би перемога і капітуляція тої клятої московії та щоб її нелюди виздихали нарешті, звільнивши планету від свого смороду…
Які пригоди траплялися і з ким зустрілися волонтери під час цього рейсу – про це розповім у наступних сюжетах.
