icon clock02.02.2024
icon eye568
Волонтерство

Лановеччина волонтерська. Котел на баню, машинка з дашком, відремонтоване баггі і – знову в рейс. Сюжет перший

  Щоразу, коли беруся писати репортажі з поїздок на територію бойових дій, розумію, що подаю лише поверхнево інформацію. Чимало клопіткої і наполегливої роботи залишається поза кадром. Всього й не вслідкую, багато не знаю, а ще не всі хочуть афішувати свою безкорисливу діяльність з різних причин. Проте робота робиться потужна. А цей репортаж – про підготовку і рейс лановецьких волонтерів на Запоріжжя та Донеччину у листопаді 2023 року. Як журналістка, усвідомлюю, що потрібно вигадувати сенсаційні заголовки, які обов’язково привернуть увагу читачів і текст набере масу переглядів. І не важливо, чи тема заголовку співпадає з темою допису… Але волонтерячи, пишу історію не заради сенсацій і переглядів, а щоб залишився спогад про реальні події сьогодення у нашому краї. Можливо, ми тут робимо мало для перемоги, бо в кожного з нас ще є основна робота, а волонтерство – це решта часу доби і вихідних. Але робимо все, що в силах і з наявними можливостями й ресурсами, бо не хочемо передати нащадкам у спадок війну з м@@каляндією і її нелюдами…

  В одному з підрозділів артилеристи хотіли обладнати собі баню на колесах. Звернулися до Валєри Собчука з проханням змайструвати буржуйку. Навіть креслення скинули. Такої штуки наші майстри ще не виготовляли на замовлення військових. Але взялися, і ось результат:

  А ще козакам з 14 бригади “Червона калина” ми разом з багатьма жертводавцями зібрали кошти і придбали пікап за 170 тисяч гривень (19 тисяч злотих). Дякуємо за суттєву допомогу нашим друзям у Польщі – Вітику і Тетяні Троянам. 

  На прохання військових, автомайстри приварили дашок вгорі, підшаманили машинку, і вона, дякувати Богові, служить на фронті.

  Руслан Слободнюк — хлопець з досвідом участі в бойових діях ще з початку війни, часів АТО. Після демобілізації деякий час жив і працював за кордоном. Повернувся, коли розпочалося повномасштабне вторгнення. Свідомо пішов до військкомату, не чекаючи повістки. З березня 2022 року пройшов чимало бойових випробувань на гарячих ділянках передової. Зараз на Запорізькому напрямку. В листопаді, коли передавали йому машину, Руслан знаходився тимчасово у Вінниці в частині. Там і зустрілися. Передали на його замовлення також пральну машинку, яку віддав для військових волонтер Віталій Данилюк. А насос, що качатиме воду, придбав Іван Садляк. Цей активний волонтер має стільки життєвого завзяття, наснаги і бажання допомагати війську, що постійно долучається посильною допомогою.

  Щире “дякуємо” усі хлопці та дівчата, з ким зустрічалися, передавали землякам, які долучилися своєю працею чи пожертвами до організації цього рейсу. Смачних гостинців наготували господині з Якимовець, Нападівки, Борсуків, Білозірки, Верещак, Вишгородка, Молоткова, Лисогірки. Традиційно передали продукцію власного виготовлення команди “Бандерівський борщ по-лановецьки” та “Козацькі страви для ЗСУ по-лановецьки”. Дівчата ще й вареників наліпили разом із працівницями садочка “Берізка”. Згодилися й буржуйки, які виготовили умілі білозірчани, маскувальні сітки від майстринь з Борсуків та будинку культури у Ланівцях. Знову затребуваними були прості і зручні труси, які шиє сім’я Сергія та Оксани Таранових. Енергетичними батончиками та м’ясними слайсами побалував військових Стас Ткачук. Чергову гору вологих серветок передали з Лондона Галина та Віталій Данилюки.

  Традиційно вже завантаження проводили великим дружнім волонтерським гуртом: звозили, сортували, підписували, фасували в буси відповідно до визначеного маршруту і почерговості зустрічей; радилися, жартували, хто згадував, то ще й фоткали і знімали відео (дякую, Вітуся Ратушко!)…

Я напередодні відправки вночі разом з Вітиком Трояном їздила в Краків за черговою машинкою. Годинки зо дві покимарила в затишній оселі наших друзів у Жешові. Потім переїхала митницю, заправила бус на першій заправці в Україні і летіла в Ланівці без зупинок, бо завантаження вже йшло повним ходом. По дорозі забрала смаколики від господинь з Верещак і Вишгородка та Соколівки. Приїхала в Ланівці й одразу в рейс на південь. Буває і так.

 Важливо, коли до волонтерського «двіжу» приєднуються і наші воїни – хто будучи у відпустці, хто вже після демобілізації. Така активність і небайдужість, згуртованість і взаємовиручка обов’язково дає успішні результати в нашій діяльності!

  Благочинний о.Ігор Шаринський благословляв подорожніх уже під світло фар автомобілів і ліхтариків.

  З ким зустрілися і де вивантажили котла на баню, яке прохання до волонтерів ніяково висловив військовий, яких героїв і з якого мультфільму нагадали самі собі волонтери неподалік лінії фронту – про це та інше в наступних сюжетах.

 Наталя ГАМЕРА