Щодня уважно дослухаємося до повідомлень про ситуацію в зоні бойових дій, переживаємо і радіємо перемогам наших воїнів. І поділяємо радість з тимчасово переселеними жителями східних та південних областей, коли їхні рідні села й містечка звільняють від окупантів.
Кожного дня зустрічаємо «наших» херсонців в Будинку культури, де разом готуємо основи й переплітаємо маскувальні сітки для воїнів ЗСУ. Вони необхідні, але не вистачає рук, щоб повністю задовільнити потреби. У соціальних мережах навіть деякі рецензенти оцінюють роботу таких плетільниць, хоча варто самим приєднатися до цієї справи, і таким чином підтримувати захисників.
Днями приємна вістка прийшла із Хесонщини: до населених пуктів, які деокуповані, додалася Золота Балка, де живуть рідні Алли Анатоліївни, її дочки Тетяни і маленького Максика. Вони знайшли притулок у Ланівцях, в районі селища, як говоримо за давньою звичкою, цукрозаводу, звідки приходять у центр міста й дружно заплітають маскувальні сітки. Тетяна розповіла про розмову з бабусею Наталею. Мешканці Золотої Балки радо зустрічали воїнів ЗСУ: «Їдуть машини, БТРи, які вкриті якимись сітками. Напевно, такі, як ви виготовляєте…»
І з гордістю говорять жінки, що недаремна їхня праця з нитками, ножицями, матеріалом. Таким чином докладаємося до перемоги над лютим ворогом.
Марія РОМАНЧУК
