Уродженець села Шушківці Олексій Жаловський (17.03.1967 р.н.) ще з квітня 2015 року був мобілізований до лав ЗСУ. У складі 146-ї бригади, що базувалася на Івано-Франківщині, захищав Україну на східних кордонах Донеччини й Луганщини.
Коли розпочалося повномасштабне вторгнення росії в Україну, також попросився на фронт. Мобілізували його в березні 2022-го. Староста Віктор Яремчук каже, що Олексій отримав поранення ноги та контузію в районі Авдіївки, тривалий час лікувався в госпіталях Дніпра та Луцька. В рідне село приїхав наче на реабілітацію. Перебував у Шушківцях більше місяця. Ні рідним, ні односельцям нічого особливо не розповідав про себе, свою службу і поранення. Лише часто жалівся на сильні головні болі та повторював: «Краще вам туди не йти…»
До початку АТО Олексій Васильович Жаловський працював у Тернополі водієм-далекобійником. Після розлучення повернувся в рідне село і проживав самотньо, бо батьки померли. Залишилися сестра Ольга, брат Богдан, дві дочки. Є онуки. Зі старшою дочкою спілкувався частіше. Вона навіть просила батька більше не йти на війну…
У Шушківцях поганий зв’язок, тож чоловік іноді виходив на горбок, де краще покриття, щоб говорити по телефону. Вдосвіта 21 вересня на покинутій фермі його тіло виявив сусід, котрий вигнав корову на пасовище. На місце виїжджали працівники поліції. З’ясувалося, що Олексій був мертвим ще з вечора напередодні. Очевидно, пролежав цілу ніч.
Слідів насильницької смерті на тілі захисника не виявлено, а розтин показав, що причина смерті — проблеми з підшлунковою.
22 вересня 55-річного Олексія Жаловського відспівали у Свято-Успенському храмі місцевий священник Олексій Філюк за участі 3 священнослужителів з сусідніх парафій. Односельці усією громадою, військовослужбовці та представники влади шанобливо провели воїна до місця вічного спочинку. Поховали Олексія на сільському цвинтарі поруч з могилами батьків.
— Олексій добровільно пішов захищати Україну, — розповідає Віктор Яремчук. — Спочатку його не хотіли брати до війська, начебто через вік, але потім мобілізували. В селі люди до нього добре ставились, а він відповідав взаємністю. Нехай у царстві небесному йому буде легко і спокійно. Вічна пам’ять нашому землякові.
Щирі співчуття рідним Олексія. Нехай спочиває з Богом у мирі. Дякуємо за захист.
Наталя ГАМЕРА
