Не вийде сидіти на двох стільцях: у час війни варто, все-таки, визначитися і мати чітку позицію

  Фразеологізм «всидіти на двох стільцях» — зараз, як ніколи, актуальна фраза.

  Німеччина давно намагалася тісно співпрацювати з московією. З 2008 року країни стали партнерами: оформили співпрацю заради модернізації. 2019 року посилили економічну співпрацю, а саме використання росією німецьких технологій для підвищення ефективності окремих галузей економіки. Хотілося б нагадати про те, що в цей час вже діяли санкції проти рф через війну на Донбасі. Найкращими соратниками російської імперської системи виявились канцлери Німеччини. Герхард Шредер у 2017 заявив, що не доєднався до числа тих, хто був за західні санкції проти росії, а також його було обрано головою ради директорів «Роснафти». Ангела Меркель (також відома як Фрау Ріббентроп) підтримала «Північний потік-2». Тепер Олаф Шольц, який віддано захищає права «пригноблених» росіян, вказує на те, що у війні винен лише путін. А ще був Кай-Ахім Шьонбах зі своїм виступом про Крим, дружбу з рф, і Штанмаєр, який не скасував будівництво «Північного потоку-2», бо «відчував провину перед росією», хоч Україна і Польща також належать до переліку держав, які Німеччина нищила під час війни…

  До чого цей перелік досягнень: Німеччина «вигодовувала» під боком України страшного звіра, який отримував харч у вигляді домовленостей, співпраць, мільярдів за коштовний газ та нафту. А в підсумку звірові всього було мало і він жадібно почав жерти українські землі.

  Зараз Німеччина намагається «всидіти на двох стільцях», колосально помагаючи українським біженцям в різних моментах: від в’їзду в країну до місця проживання, виплат. І водночас продовжує платити за російські нафтопродукти й газ, а потім цими грошима оплачують ракети, що прилітають в українські домівки. Водночас вони не відмовляються від магазинів «Метро» та продукції від компанії «Mondelez», компанія «Bosch» постачала запчастини, які використовують в машинобудуванні військової техніки. Такі запчастини ЗСУ знайшли зараз у російській техніці. Водночас вони дозволяють проводити демонстрації на підтримку росіян, які живуть в Німеччині. Це ж демократія. Проте Шольц просто не знає, що 70% опитаних росіян, що живуть в Німеччині, підтримують війну. 

  Здається, тепер ми зрозуміли суть фразеологізму. Хотілося б, щоб Німеччина зрозуміла суть слів «ембарго» і «кроваві гроші».

Анастасія КОВІНЬКО,

студентка Львівського торговельно-економічного університету, спеціальності “Маркетинг”