Бойові дії від нас далеко, але війна – у кожному серці, мозку. Найважче для усіх – зустрічі полеглих захисників і проведення їх на місце вічного спочинку. Страждаємо, мучимося, але тримаємося, бо розуміємо: весь народ має захистити свою землю від підлого агресора.
У цей літній час на полях сільгосппідприємств, фермерських господарств триває обмолот зернових культур. Пекучі дні, техніка час від часу може виходити з ладу, не скрізь вистачає працівників – багато мужчин мобілізовано в лави ЗСУ, але день за днем повняться засіки господарств зібраним збіжжям.
Чимало роботи зараз у кожному приватному господарстві, але жінки-господині чи не в кожному селі обидвох громад Лановеччини гуртуються і роблять запаси продуктів для воїнів. Не припиняється робота і над виплітанням маскувальних сіток. У волонтерському центрі, що в Будинку культури, останні три тижні жінки-ланівчанки і переселенки з Донеччини, Луганщини, Херсонщини майже кожного дня виготовляють сітку. Барвники і нитки замовляємо через Інтернет-магазини. Запаси матеріалу зменшуються, тому просимо господинь у місті і селах знову переглянути свої скрині, шафи, комоди — якщо маєте вже непотрібні вироби з тканин, приносьте, передавайте в Будинок культури.
Та найважливіша потреба – у предметах захисту для наших захисників. Турнікети, медикаменти, ноші, одяг, взуття і не тільки – активно над цим працюють Богдана Барва, Роман Гончарук, Оксана Жмака організовує збори коштів на автомобілі, тепловізори. Придбання, доставка в Україну, ремонт машин, купівля дронів, важливих предметів захисту – цим займаються волонтери, які гуртуються навколо Валерія Собчука. А для цього необхідні немалі кошти, які передають небайдужі мешканці краю, наші земляки з-за кордону, які збирають під час благодійних акцій, концертів. Особлива подяка юним волонтерам, які і в будні, і в святкові дні продають свої вироби, а виручені кошти передають дорослим волонтерам. Інформацію про потреби військових, зустрічі з ними на фронті і в тилу, про волонтерську підтримку війська від жителів Лановеччини та з-за кордону, історії про загиблих воїнів черпаємо на сайті lannews.net, на сторінці у фейсбуці «Голосу Лановеччини» та на власній сторінці Наталі Гамери в соцмережах.
Волонтери причетні і до організації відпочинку дітей у літній період. Оскільки багато оздоровчих таборів закриті, зайняти хлопців та дівчат корисними справами, відвернути від переживань, зокрема дітей полеглих воїнів, тимчасово переселених, прагнуть у різних групах при підтримці благодійних фондів, організацій Міжнародного Товариства Червоного Хреста. Так ГО «Простір активної і сучасної та волонтери» працювали над організацією відпочинку у таборі «Подільсько-Волинська Січ»; у міській публічній бібліотеці в «Артпросторі» активно працюють програми для соціально-психологічної підтримки як для дітей, так і для дорослих, Клуб активного довголіття. Різні заходи проводять працівники культури в Культурному центрі Єловицьких, в парку відпочинку. Все це зміцнює наш імунітет в протидії ворожої пропаганди, зміцнює віру у перемогу.
Війна, звичайно, втомлює, виснажує. Поширюються різні думки навіть про ворожок, провидців, які прогнозують, коли закінчиться війна. Ми поцікавилися у відомого вченого-астронома, нашого шановного земляка Івана Климишина, який нещодавно відвідав свій улюблений хутір в Кутисках, як треба ставитися до астрологів, провидців. До астрології Іван Антонович ставиться з гумором, а щодо строків закінчення війни, то про майбутнє, каже, знає тільки Господь. Тож не розслабляймося, тримаймо міцно свої нерви, фільтруймо отриману інформацію, гуртуймося і наближаймо разом жадану перемогу. І не забуваймо про чистоту нашої землі. Боляче чути розповіді про те, що коли в село повертається «на щиті» воїн-односелець, то на цвинтар страшно зайти — все заросло бур’янами. Напевно, треба організувати старостам разом із священниками, церковними «десятками» роботу по впорядкуванню територій кладовищ. Водночас і про зарослі при в’їздах до сіл не забувати. Важко, бо в багатьох домах немає господарів, щоб подбали про порядок, але всі разом не даймо залишати свою землю у полоні бур’янів та сміттєзвалищ, яка може нагадувати краєвиди далеких московських поселень…
Марія РОМАНЧУК,
голова громадської організації “Духовна Лановеччина”, волонтерка.
Фото на заставці із соцмереж
