Сьогодні Віктору Семеновичу Якубовському виповнилося б 58 років…
Страшна війна, яку вже десять років веде проти України московський агресор, змусила хліборобів, робітників, учителів, медиків, інженерів, митців, людей з різною освітою, сімейних і холостяків, з досвідом та зовсім юних взяти до рук зброю і боронити рідну землю. Серед таких славних синів України увіковічене ім’я трудівника, господаря Віктора Якубовського, який народився 13 березня 1966 року у селі Грибова.
Виростав у родині Катерини та Семена Якубовських, змалку допомагав у господарстві, не цурався ніякої праці, мав друзів, був щирим і доброзичливим. Навчався у Лановецькій школі №2. Здобув спеціальність механіка у Бережанському технікумі. Довший час працював у Тернополі водієм автобуса, а згодом водив тролейбуси. Був відповідальним і доброзичливим до людей, за що йому часто висловлювали вдячність пасажири.
Віктора добре знали й пам’ятають жителі вулиці Набережної в Ланівцях. Саме звідси він пішов у березні 2022 року добровольцем на війну. З дому його проводжали старенька матуся Катерина Дмитрівна, дочки Вікторія і Тетяна, сестра Галина. Як розповідають сусіди, Віктор Семенович любив своїх рідних зворушливою любов’ю, і, власне, саме тому пішов воювати, щоб ворог не прийшов до рідного дому.
Добре відчував небезпечні фронтові дороги Віктор Якубовський, бо перевозив на них людей. У тому пеклі війни одного разу, коли вів автобус, чудом залишився живим, а ті, хто були в цьому рейсі, загинули. Водій отримав важку контузію, пережив не одну операцію. Матір і сестра просили Бога в молитвах за його порятунок, і він вижив. Бо за характером був стійким борцем, товариським, добрим, любив життя, жарти, завжди готовий прийти на допомогу іншим.
Влітку 2023-го приїхав з фронту у жнива, щоб зібрати урожай хліба. Терпляче чекав у черзі на комбайн. Пожнивувавши, знову відправився в зону бойових дій. Хлібороб і господар, він будував хату, але не закінчив. А старенька мати чекала на сина, працювала і виглядала. Та не діждалася – пішла за межу вічності. Було їй 82. Син-воїн похоронив стареньку неньку – і знову на фронт.
Повернувся Віктор Якубовський додому зовсім хворим – важкі життєві, воєнні випробування підірвали його сили та забрали здоров’я. Діти, всі рідні підтримували дорогу людину, як могли – намагалися лікувати, підкріпити. На жаль, зусилля виявилися марними – його серце зупинилося у 57 років. Помер 5 серпня 2023-го. Дочка з Португалії подзвонила до сусідів, щоб подивилися до батька, бо не відповідає на телефонні дзвінки. Ніби відчувала, що тата вже нема…
У Віктора залишилися дві дочки і п’ятеро онуків, які продовжать славну історію його життя. А до стели дорогої людини, що на Алеї пам’яті, приходять, щоб вклонитися і віддати шану і рідні, і земляки. Пам’ятаймо кращих синів України! Слава Героям!
Тетяна КЕРЕЯ
