Як життєвий досвід, оптимізм, віра і посильна допомога старшого покоління має сприяти перемозі нашого народу над рашистською московією – про це йшла мова на черговому засіданні Клубу активного довголіття у Лановецькій міській бібліотеці.
Ведучі зустрічі Світлана Пчола та Віолета Барановська нагадали, що перше число жовтня – це Міжнародний день людей похилого віку, яке в Україні відзначають з 1991 року. А з 1997-го — це ще й день ветерана. Мета свята: пошанувати сивочолих жінок і чоловіків, які протягом свого життєвого періоду творили основу для молодшого покоління, боролися з труднощами, виховували дітей та внуків, збагачували рідну землю матеріальними й духовними цінностями. На долю старшого покоління випали жахи тоталітаризму, голодоморів, репресій, але вони вистояли і донесли до сьогодення високі моральні якості — честь, гідність, вихованість, толерантність.
Як приклад патріотизму, духовності, стійкості в час складних життєвих випробувань – життя Галини Микитівни Кравчук, учасниці національно-визвольних змагань у 30-40-х роках минулого століття. Коли почалася війна з росією у 2014 р., Микитівна не могла залишатися осторонь і допомагала воїнам АТО, виплітаючи їм теплі шкарпетки. З початку московської «спецоперації» у лютому цього року вона жертвувала із своєї пенсії на придбання необхідних засобів для захисників, хоча і її здоров’я тепер потребує уваги.
Згадали в Клубі тих мешканців Лановеччини, які вже в пенсійному віці брали активну участь у громадській роботі, політичних процесах, гуртували людей, добивалися позитивних рішень на користь жителів міста і сіл. В пам’яті – Н.М. Гергілевич, Є.Д.Гуцалова, Я.В.Галяс, Г.Х.Мельник, Л.М.Чорноока, С.В.Ніронович, М.Я.Мельничук… Серед поважних ланівчан — і творчі люди, які прагнуть впливати на свідомість громадян словом, піснею, думкою, участю в різних заходах, вихованням молоді — Б.В.Політикіна, С.І.Рижевська, Г.А.Волянюк, Р.П.Шандрук. А серед активних членів Клубу активного довголіття – Г.Ю.Шумило, яка духовному співу присвятила своє життя з юних літ.
У виконанні учасників гурту Софії Рижевської звучали задушевні пісні про Батьківщину, родину, синівські почуття, любов до батьків. Свіжими поетичними творами, присвяченими матері, поділилася Тамара Саліванчук.
Гей ви, хмари, ви хмаринки,
Всі мої роки –
Біла хата, сива мати
І тепло руки.
Промайнули ж твої роки,
Мов ті хмари в вишині.
Чом, питаю, не вертають?
Ти говориш: «Ні.
Не повернуться ніколи роки молоді.
Бо настала скупа старість,
Все лиш сниться в сні».
Сни бувають досить довгі,
Бувають сумні,
Як життя було прожито
В смутку і пітьмі.
І ті руки постаріли від важких робіт,
І ті коси посивіли, бо з них лився піт.
Привітали на зустрічі присутніх учасників-вчителів із професійним святом, адже освітяни – це еліта нашого суспільства, і серед них активні самовіддані патріоти, які й у поважному віці творять історію (Г.М.Поплавська, В.М.Довгалюк…). Лариса Закітнюк відізвалася філософською поезією «Що таке щастя», а також «Про жінок», «Бабусі й прабабусі». Феодосій Рикун віршував на тему осені, «Жив і ніби не жив», «Стара груша». Богдана Політикіна згадала свій шлях входження у сферу освіти, працю у школах – в Криму, Борсуках, Верещаках, Нападівці, завершивши поезією «Цей чудовий храм науки» — про Нападівську школу.
Але про що б не говорилося, думки завжди повертають до підтримки, побажань нашим воїнам ЗСУ, які визволяють рідну землю від ненаситного ворога. І старші мешканці Лановеччини, і поважного віку тимчасово переселені жінки прагнуть бути корисними для своїх родин, для формування продуктових наборів захисникам, для плетіння маскувальних сіток, моляться за Господню підтримку нашій державі, народові у кровавій боротьбі за свою волю, право жити на своїй землі і бути на ній господарями. І це випробування старше покоління проходить з гідністю, мудрістю, любов’ю і смутком в очах, готовністю підтримати й допомогти. За це їм – безмежна вдячність.
Завершилася зустріч побажанням всім присутнім: міцно триматися, вірити у свою силу й перемогу, підтримувати мудрістю, досвідом наділяти молоде покоління, щоб рід український не збіднів, а укріпився на довгі віки!
Свята правда, воля й доля
В твоїм домі буде.
Тільки кату не пробачать
Ані Бог, ні люди.
Хай повернуться сини
Із війни додому.
Нашу землю осквернить
Не дамо нікому.
Марія РОМАНЧУК
